Ведення господарської діяльності завжди було і буде зв'язано з різними рисками, зокрема, податковими. Зниження цих ризиків можливе за рахунок підвищення стабільності правового регулювання оподаткування, а також за рахунок його удосконалення і визначеності. У іноземних юрисдикціях вказані цілі досягаються за допомогою інституту попереднього податкового регулювання, прообразом якого в Україні є правова конструкція звільнення від відповідальності (не від донарахувань) у разі, якщо платник податків відбиває в податковому обліку ті або інші операції згідно з виводами індивідуального або узагальнювального податкового роз'яснення.
Українські реалії
У чинному українському податковому законодавстві практично не розвинені механізми попереднього податкового узгодження і контролю, що дозволяють уникнути негативних для платника податків наслідків у випадках складної податкової кваліфікації тієї або іншої економічної операції. Існуюча система індивідуальних податкових роз'яснень, т. е. роз'яснень, наданих платникові податків по його запиту, не дозволяє повною мірою захиститися від податкових донарахувань, але хоч би дозволяє уникнути штрафних санкцій. У світлі цього викликає певні побоювання недавнє постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року №86яким було вирішено "привести в порядок" видачу податкових роз'яснень.
При буквальному прочитанні вказаної постанови фактично можна дійти висновку, що Кабмін відміняє індивідуальні податкові роз'яснення, надані конкретному платникові податку, і зобов'язує податкові органи надавати виключно узагальнювальні податкові роз'яснення.
|
Ганна Демченко : "Постанова Кабміну вступає в "конфлікт" з положеннями Закону №2181 - ІІІ" |
Таким чином, постанова встановлює, що усі роз'яснення контролюючих органів повинні доводитися до відома платників податків не формі листів, а у формі наказів. Проте така вимога Кабміну суперечить Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181 - ІІІоскільки вказаний Закон дозволяє податковим органам видавати як звичайні, так і узагальнювальні податкові роз'яснення.
В той же час, можна розглядати постанову №86 і як нагадування податковим органам, що узагальнювальні роз'яснення повинні обов'язково оформлятися наказами. А це, як відомо, на практиці податковими органами успішно ігнорується. Виходячи з пояснювальної записки до проекту постанови №86, мотивацією прийняття цієї постанови є те, що при здійсненні перевірок і проведенні апеляційних процедур контролюючі органи керуються роз'ясненнями у формі листів, що частенько містять суперечливі виводи.
Швидше за все, практика отримання індивідуальних податкових роз'яснень залишиться колишньою. В той же час, ДПАУ можлива, приділить більше уваги підготовці і виданню узагальнювальних податкових роз'яснень в належній формі |
Проте, зважаючи на недопрацьовану документу, заявлена мета по недопущенню порушень інтересів платників податків досягнута не була. Крім того, Державна податкова адміністрація вже висловила свою думку, що положення постанови №86 не поширюються на відповіді податкових органів по запитах зацікавлених осіб про оподаткування, оскільки воно торкається податкових роз'яснень, а не відповідей (лист ДПАУ від 16 березня 2010 року №2604/6/10-1015/8720). В той же час, ДПАУ у виконання постанови №86 відкликала ряд своїх листів, а також затвердила декілька узагальнювальних податкових роз'яснень.
Світова практика
У світовій практиці податкові роз'яснення контролюючих органів широко використовуються в якості механізмів виявлення і мінімізації податкових ризиків у ситуаціях, коли податкові наслідки тій або інший хозоперации складно спрогнозувати. До поширених механізмів відносяться, зокрема:
- попередні податкові роз'яснення (advance tax ruling, private ruling);
- угоди про податкові зобов'язання (closing agreements);
- попередні цінові угоди (advance pricing agreements/arrangements).
Одним з найпоширеніших у світі способів є отримання попереднього роз'яснення (рішення) від податкової влади.
Попередні податкові роз'яснення використовуються у світовій практиці вже близько 40 років. Такі роз'яснення принципово відрізняються від офіційних і індивідуальних податкових роз'яснень, які видають українські податкові органи.
Суть цього інституту полягає в тому, що по запиту платника податків або групи платників податків державний податковий орган видає попереднє укладення (рішення) про кваліфікацію для цілей оподаткування планованої господарської операції. Результат для платника податків : можливість спокійно здійснювати угоду, не побоюючись зміни настрою податкового органу. Перевага для держави полягає в отриманні інформації про угоду на ранніх етапах.
У найзагальнішому вигляді попередні податкові роз'яснення - це будь-яке роз'яснення, видане податковим органом на адресу конкретного платника податків, відносно планованих їм операцій. При цьому таке роз'яснення є обов'язковим як для платників, так і для податкових органів.
У Франції передбачена можливість для кожного платника податків отримати відповідь про правомірність операції, яку він збирається здійснити в майбутньому (rescrit fiscal).
У США існує процедура письмової відповіді платникові податків, що заздалегідь звернувся із запитом про угоду, яку він має намір укласти в майбутньому. Оцінки і рекомендації, висловлені в таких письмових відповідях, фактично застосовуються відносно усіх аналогічних ситуацій.
А в Ізраїлі існує два види попередніх угод (tax ruling) :
- податкове рішення за угодою: в цьому випадку це рішення зобов'язує обидві сторони - і податкове управління і платника податків;
- податкове рішення без угоди: в цьому випадку платник податків не зобов'язаний звертати на нього увагу і може його оспорити в суді.
Угоди про податкові зобов'язання (closing agreements) як механізм попереднього податкового регулювання по своїй правовій природі схожі з попередніми податковими роз'ясненнями, проте вони частіше застосовуються як інструмент вирішення конфлікту, що виник між платником податків і податковим органом в неоднозначній ситуації. За допомогою таких угод вказаними сторонами можуть бути врегульовані будь-які проблемні або спірні питанняпов'язані з численням, сплатою, стягненням того або іншого податку. В цьому випадку сторони конфлікту пристають на єдину думку відносно податкової кваліфікації операції, розміру податкових санкцій, що підлягають сплаті платником податків, а також термінів розрахунку з бюджетом.
У іноземних правових системах з розвиненим законодавством відносно трансфертного ціноутворення існує інститут попередніх угод про порядок трансфертного ціноутворення. Такі угоди полягають між платником податків і податковою адміністрацією з метою зафіксувати ціни або методи і принципи визначення цін при здійсненні угод між пов'язаними особами. Угоди про ціни являються, по суті, інструментами попереднього податкового контролю в області трансфертного ціноутворення.
| ВИСНОВОК |
Підводячи підсумки, можна сказати, що Україні, звичайно, є в чому рівнятися на міжнародний досвід. Це, серед іншого, відноситься також до особливостей правозастосовної практики органами податкової служби. Розвиток в Україні механізмів попереднього податкового регулювання не лише надасть упевненості платникам податків, але і зробить правове податкове поле прозорішим і доступнішим для розуміння іноземними інвесторами.
