Попри тривалий воєнний стан в Україні, суб'єкти господарювання продовжують провадити свою діяльність, яка є неможливою без укладення різних видів договорів. Договори, звісно, укладають, але їхні умови виконують не завжди. Для таких випадків у договорах передбачено штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання стороною своїх зобов'язань. Тема щодо штрафних санкції за невиконання зобов'язань була та досі залишається актуальною.
Види господарських санкцій у сфері господарювання
У сфері господарювання застосовують такі види господарських санкцій:
- відшкодування збитків;
- штрафні санкції;
- оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 3 ст. 217 ГК України до суб'єктів господарювання за порушення ними правил провадження господарської діяльності підлягають застосуванню адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовують у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції застосовують уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Види та характеристика штрафних санкцій
Штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил провадження господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, яку обчислюють у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, обчислювана у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відсотки на неустойку не нараховують.
Права на неустойку немає, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільнена від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком:
- недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника;
- відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання;
- відсутність у боржника необхідних коштів.
Потрібно звернути увагу, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільнений від відповідальності, установленої ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Передбачені відповідними договорами неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Продовження матеріалу читайте в LIGA360
З новою LIGA360 отримуйте аналітику від експертів, роз'яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення. Замовте персональну презентацію за посиланням.
