Закон про АТ поставив акціонерні компанії перед неминучим фактом: необхідністю їх перереєстрації (фактично зміни найменування), що не може не привести до певних процедурних складнощів. Так, одним з питань, яким задаються зараз власники АТ, є: чи треба переоформляти різні документи, що встановлюють право, видані на ім'я "колишньої" акціонерної компанії? Питання тим більше актуальне, враховуючи, що офіційні роз'яснення держорганів дозволяють сподіватися на те, що в окремих випадках переоформляти документи все ж не потрібно. Це, зокрема, торкається державних актів на землю. Чи так це насправді - дізнавалася ЛІГА :ЗАКОН.
Інтрига від Держкомзему
Дуже цікавим листом (№20982/17/4-09) у кінці 2009 року поділився Госкомозем, звернувши увагу, що "підстави (зобов'язання) щодо переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на право оренди, якщо не змінювалась організаційно правова форма товариств чи його назва, відсутні".
Тут варто зробити невеликий відступ і дещо уточнити. До набуття чинності нового Земельного кодексу право постійного користування було переважною формою землекористування. Тому і сьогодні в Україні існує велика кількість підприємств, що не підпадають під критерії статті 92 ЗКУ - суб'єктів, які можуть придбавати право постійного користування земельною ділянкою (ті ж ВАТ, що стали такими в результаті корпоратизації держпідприємств). На додаток до цього, Конституційний Суд в рішенні №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) визнав неконституційними норми п. 6 Перехідних положень ЗКУ і п. 6 постанов ВР УРСР "Про земельну реформу"землекористування, що зобов'язують суб'єктів, переоформити право постійного користування землею на право власності або на право оренди.
Проте повертаючись до теми переоформлення держактів для акціонерних товариств.
На думку Держкомзему, підстав для переоформлення земельних держактів - два |
Наслідуючи логіку Комітету, міняти держакт на право постійного користування земельною ділянкою необхідно лише в двох випадках - зміни у підприємства його :
а) організаційно-правової форми або
б) назви (імені, яке вказується в документах відразу після організаційно-правової форми).
Про "визвольні" підстави
Подібне формулювання примушує замислитися: а чи можна рахувати перереєстрацію АТ - приміром, із закритих на приватні - зміною їх організаційно-правової форми?
Як виявилось, немає. Судячи з роз'ясненню Держкомпідприємництва: "заміна видів акціонерних товариств "відкрите акціонерне товариство" та "Закрите акціонерне товариство" на типи - "Публічне акціонерне товариство" та "Приватне акціонерне товариство" не є зміною організаційно - правової форми господарювання товариства". До речі, при проведенні реєстраційних дій для усіх публічних і приватних АТ передбачений один-єдиний код 230 "Акціонерне товариство" згідно діючої Класифікації організаційно-правових форм господарювання. Отже зміна публічного АТ на частку також не вважатиметься зміною його організаційно-правової форми (абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону про АТ, ст. 108 ГКУ).
АТ, що стали публічними і приватними, своєї організаційно-правової форми не міняють. Це - не перетворення |
Отже, одно основа для того, щоб зайнятися процедурою переоформлення держакту, - відпадає. Залишається друге: зміна назви АТ. Чи можна вважати "зміною назви" акціонерного товариства випадок, коли, наприклад, ЗАТ "Ластівка" перетворюється на Приватне АТ " Ластівка "?
Очевидно, що ні, але про всяк випадок можна звернутися до одного корисного нормативного акту - наказу Держкомпідприємництва "Про затвердження Вимог відносно написання найменування юридичної особи або його відособленого підрозділу". Згідно п. 1.1 Вимогюридична особа зобов'язана мати своє найменування. У найменуванні вказуються: організаційно-правова форма юрособи (окрім органів держвлади, місцевого самоврядування і Автономної Республіки Крим) і його назва.
Компанія може мати скорочене найменування. Згідно з ще одним роз'ясненню від Держкомпідприємництва, скорочене найменування, приміром, приватного АТ в реєстраційній карті і засновницьких документах повинно виглядати таким чином: ПРАТ "власне ім'я" (те ж ПРАТ "Ластівка").
Таким чином, якщо АТ не збирається міняти своє власне ім'я (що частенько є ще і брендом, з яким не хочеться розлучатися), - те друге підстави для переоформлення держакту на право постійного землекористування також відпадає.
Про земельні "приватники":
чи є привід для оптимізму?
З позицією Госкозема про необхідність переоформляти держакт на право постійного землекористування усього вистачає ясно : такий обов'язок у акціонерних товариств відсутній. Проте як бути тим АТ, які володіють землею на праві приватної власності?
Потрібно відмітити, що з цього питання державні регуляторні органи (Держкомзем, Держкомпідприємництва або та ж ГКЦБФР) висловитися не встигли. Втім, їх мовчання - момент не принциповий : норми чинного законодавства таки дають відповідь на питання, що цікавить АТ : наскільки серйозно слід розглядати обов'язковість процедури переоформлення держакту на право власності на землю. Детальніше про це - в окремому застосуванні "Експертна думка"де провідними практикуючими юристами були розглянуті нюанси обох ситуацій - необхідності отримання нових держактів на право власності і право постійного користування земельною ділянкою. Розкрити правову підоснову справи погодилися: Сергій Оберкович, адвокат, партнер юридичної фірми "Гвоздий і Оберкович"; Олександр Шишканов, cтарший юрист юридичної компанії "Jurimex", і Антон Зинчук, юрист юридичної фірми "ILF".
| ВИСНОВОК |
У найближчий рік у акціонерних товариств, створених до моменту набуття чинності Закону про АТ (30 квітня 2009 року), з'явиться немало клопоту, пов'язаного з приведенням у відповідність з нормами Закону своїх статутів і внутрішніх положень. При цьому, на усе про усе залишилося трохи більше року, адже "дедлайн" намічений на 30 квітня 2011 року. Приведення найменування юрособи відповідно до нових требованими, отримання нового пакету статутних документів, податкових довідок і т. п. - мала дещиця усього того, що чекає підприємців найближчим часом. Усе це, звичайно, не додає особливої радості. З іншого боку, на тлі цього відсутність необхідності переоформлення земельних держактів - сама по собі новина непогана. Тут важливо пам'ятати, що жоден чинний в Україні нормативно-правовий акт не вимагає заміни держактів на землю у разі перереєстрації АТ на приватні і публічні. А згідно ч. 1 ст. 19 Конституцій Українинагадаємо, ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством.
