Додаток до матеріалу "Земельне питання для ново-старих АТ"

Ситуацію з необхідністю заміни державного акту на право власності на землю приватними і публічними АТ погодився прокоментувати для ЛІГА :ЗАКОН Сергій Оберкович, адвокат, партнер юридичної фірми "Гвоздий і Оберкович".

"Державні акти на землю є документами, що встановлюють право, які мають велике значення в регулюванні земельних стосунків. У державних актах на землю відзначаються, зокрема, власники земельних ділянок або землекористувачі. При цьому саме вірна вказівка імені (найменування) власника (землекористувача) є принципово важливим моментомадже припускається помилки в державному акті відносно ідентифікації власника (землекористувача) земельної ділянки, в майбутньому зробить неможливим розпорядження цими особами відповідними земельними ділянками.

Відповідно до абзацом першим пункту 5 Розділу XVII "Завершальні і перехідні положення" Закону № 514 - VIстатути і інші внутрішні положення акціонерних товариств, створені до набуття чинності даного Законупідлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж на протязі двох років з дня набуття чинності вказаного Закону.

Таким чином, на практиці ми зустрічатимемося з випадками, коли, наприклад, приватне акціонерне товариство "А" (колись було відкрите акціонерне товариство "А") матиме державний акт на землю, де власником земельної ділянки відмічений ВАТ "А". З'являється логічне питання, чи зможе приватне акціонерне товариство "А" повною мірою реалізовувати свої права власника відносно земельної ділянки? Чи треба приватному акціонерному товариству "А" змінювати державний акт на землю у зв'язку з приведенням у відповідність своїх засновницьких документів до вимог Закону № 514 - VI?

На мою думку, приватному акціонерному товариству "А" не треба змінювати державний акт на землю, і ніяких перешкод розпоряджатися земельною ділянкою у нього немаєвиходячи з наступного. Заміна видів акціонерних товариств "відкрите акціонерне товариство" і "закрите акціонерне товариство" на типи - "публічне акціонерне товариство" і "приватне акціонерне товариство" не є зміною організаційно-правової форми господарювання суспільства. Організаційно-правова форма господарювання "акціонерне товариство", визначена пунктом 3.2.1 Класифікацій організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 Державного класифікатора Українизатвердженого наказом Державного комітету України з питань технічної регуляції і споживчої політики від 28.05.2004 № 97, залишилася без змін з ухваленням Закону № 514 - VI. Аналогічна позиція виражена в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 410 від 10.04.2009 р.

Відповідно до Вимогами відносно написання найменування юридичної особи або його підрозділузатверджених Наказом Державного Комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 09.06.2004 р., юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи відзначаються його організаційно-правова форма і назва. Отже, якщо зміна видів акціонерних товариств "відкрите акціонерне товариство" і "закрите акціонерне товариство" на типи - "публічне акціонерне товариство" і "приватне акціонерне товариство" не є зміною організаційно- правової форми суспільства, а назва юридичної особи залишилася без змін, те найменування юридичної особи також залишилося без змін.

Факультативно до цих правовідносин ми можемо застосувати Лист Державного Комітету України по земельних ресурсах від 27.11.2009 р. № 20982/17/4-09 "Відносно зобов'язання переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди"яке покликане внести розуміння в регулювання схожих правовідносин. У вказаному листі відмічено, що якщо організаційно-правова форма суспільства або його назва не змінювалися, підстав відносно переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на право оренди не існує.

Також варто звернути Вашу увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституцій України - правовий порядок в Україні грунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути заставлений робити те, що не передбачено законодавством. Чинним законодавством України не передбачено обов'язки юридичних осіб змінювати державні акти на землю або інші документи, що встановлюють право, у зв'язку з приведенням у відповідність засновницьких документів до вимог Закону № 514 - VI.

Що стосується процедури переоформлення державних актів на право постійного землекористування - свою позицію, посилаючись на норми чинного законодавства України, висловив Олександр Шишканов, cтарший юрист юридичної компанії "Jurimex" :

"Велика кількість товариств отримали у постійне користування землю під година дії Земельного кодексу України 1990 року та продовжують користуватися нею, сплачуючи мінімальну плату за землю в розмірі земельного податку. На сьогодні чинний Земельний кодекс забороняє надання в постійне користування земельних ділянок юридичним особам приватної форми власності. Перехідні положення Кодексу містять норму про зобов'язання постійних землекористувачів приватної форми власності переоформити постійне користування землею на орендне. Незважаючи на ті, що дана норма Перехідних положень визнана неконституційноюоргани земельних ресурсів керуються нею при відмові вчиняти будь-які дії стосовно земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні. Саме тому зміна площі, конфігурації, цільового призначення або категорії такої ділянки є можливою виключно за умови оформлення права оренди на землю. З цих же причин органи земельних ресурсів відмовляють у здійсненні заміни актів на право постійного користування у зв'язку з вказаними вище змінами, а також у зв'язку зі зміною найменування землекористувача.

Заміна державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в даному випадку пов'язана з матеріальними та часовими втратами для акціонерного товариства - власника.

З метою з'ясування необхідності переоформлення державних актів на землю у зв'язку із заміною відкритих та закритих акціонерних товариств на, відповідно, публічні та приватні, необхідно визначити правову природу таких дій.

Положення ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачають, що акціонерне товариство є єдиною організаційно- правовою формою незалежно від типу товариства. При цьому типами акціонерних товариств є публічні та приватні; до набрання чинності Закону України "Про акціонерні товариства" видами таких товариств булі відкриті та закриті.

У тій же година Тримань класифікатор організаційно- правових форм господарювання ДК 002:2004затверджений Наказом Держспоживстандарту від 28.05.04 №97, виділяє відкрите та закрите акціонерне товариство як окремі організаційно - правові форми господарювання.

Керуючись в даному випадку нормами Закону, приходимо до висновку, що заміну виду акціонерного товариства на тип неможна вважати зміною організаційно - правової форми. Адже остання залишається незмінною - акціонерне товариство, а змінюється тільки тип товариства. Аналогічна думання викладена у листі Держкомпідприємництва України від 10.04.09 №40.

Отже, в даному випадку не відбувається припинення акціонерного товариства шляхом перетворення як зміни організаційно - правової форми.

Необхідно відзначити, що земельне законодавство чітко не визначає порядку переоформлення правовстановлюючих документів на землю в разі зміни найменування юридичної особини. У зв'язку з цим Держкомзем України листом від 27.11.09 №20982/17/4-09 роз'яснив, що підставою для переоформлення права постійного користування на право оренди є зміна організаційно - правової форми або назви товариства. Думається, що такий висновок Держкомзему може бути поширений і на випадки переоформлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

Таким чином, при заміні виді акціонерного товариства (відкритих та закритих акціонерних товариств) на публічні та приватні, організаційно- правова форма та назва юридичної особини не змінюються. Отже, така особа може володіти земельними ділянками на підставі раніше оформлених державних актів без їх заміни. При цьому в статуті акціонерного товариства необхідно передбачити змінищо відбулися у зв'язку із заміною типу товариства. У такому випадку статут буде документом, що підтверджує, що саме дані публічне або приватне акціонерне товариства є власником або користувачем земельної ділянки за відповідним державним актом".

Антон Зинчук, юрист юридичної фірми "ILF" :

"Вказаний лист Держкомзему (№20982/17/4-09) роз'яснює випадки, при яких підлягає заміні державний акт на постійне землекористування обличчями, які по Земельному кодексу 2002 року не можуть пользовать землею на такому праві. Керуватися виводами з цього листа для визначення підстав, при яких здійснюється заміна актів про право власності на земельні ділянки акціонерних товариств, які стають приватними або публічними, не можна.

Слід враховувати, що Земельний кодекс, Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою і договорів оренди земліа також Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою не передбачають підстав для заміни державних актів у зв'язку зі зміною статусу акціонерних товариств на приватні або публічні. Відповідно, відсутній і порядок такої заміни. Таким чином, акціонерні товариства, які відповідно до Законом "Про акціонерні товариства"привели у відповідність свої статути і стали приватними або публічними, не зобов'язані здійснювати заміну державних актів на право власності на земельні ділянки, що належать їм.

Закон "Про акціонерні товариства" передбачив обов'язок для ЗАТ і ВАТ в течії 2-х років від дати набуття чинності Закону привести у відповідність із Законом свої засновницькі документи. Проте, правову природу цієї зміни і його правові наслідки не визначив. Ситуацію прояснили Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (Роз'яснення від 14.07.2009 №8), і Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва (Лист від 10.04.2009 №4010). Обидва відомства зійшлися в думці, що приведення статутів акціонерних товариств у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" не є зміною организационно-правовй форми. Воно полягає в зміні власне найменування акціонерного і внесенні в документи суспільства змін.

Відносно другої основи, вказаної в Листі Держкомзему від 27.11.2009 №20982/17/4-09, то тут невизначеність ситуації породжена неоднаковістю термінології, яку використовує різні нормативні акти і державні органи для позначення одних і тих же понять. ГК України (ст. ст. 90, 152) говорить про найменування акціонерного товариства і не використовує термін "назва". В той же час цей термін використовується у Вимогах відносно написання найменування юридичної особи для позначення однієї із складових частин найменування юридичної особи. П. 1.1. Вимог визначає, що в найменуванні є 2 складових: позначення організаційно-правової форми і назва юридичної особи. Якщо підходити до ситуації суто формально, то внаслідок переходу акціонерного товариства від ЗАТ і ВАТ до ПрАО і ПАО змінюється тільки позначення організаційно-правової форми суспільства і не змінюється назва. Проте, очевидно, що Держкомзем мав зважаючи на в цій ситуації власне найменування, а не назва юридичної особи, хоча і використовував при цьому термін "назва".