Адміністративне затримання та арешт: поради юриста

Чинне законодавство України передбачає можливість адміністративного затримання та адміністративного арешту особи. Відповідно, розглянемо, що це таке, хто і коли може застосовувати.

Адміністративне затримання - це захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування та місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.
Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення.

Метою адміністративного затримання згідно з нормами законодавства є:

- припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;

- встановлення особи;

- складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;

- забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення; також з цією метою допускається: особистий огляд; огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія; тимчасове затримання транспортного засобу; відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, можуть провадити лише органи (посадові особи), спеціально уповноважені на це законодавством України, зокрема:

1) органи внутрішніх справ (Національна поліція) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної крадіжки, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України, зокрема, особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

а) під час здійснення оповіщення - у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 КУпАП (п. 47 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період");

б) під час перевірки військово-облікових документів - у разі відмови прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 КУпАП, якщо встановлено, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлено розбіжності військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (п. 54 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період");

2) органи прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну, порушення порядку в'їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього;

3) старша у місці розташування охоронюваного об'єкта посадова особа воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше майно;

4) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п'яному вигляді, порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;

5) органи Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також при порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

6) посадові особи органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;

7) посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - у разі порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції.

Про адміністративне затримання обов'язково складається протокол, в якому зазначаються:

1) дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);

2) посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім'я та по батькові);

3) відомості про особу затриманого (прізвище, ім'я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);

4) час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи);

5) у протоколі робиться відповідний запис про повідомлення родичів затриманої особи або власників відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.

Протокол підписують посадова особа, яка його склала, і затриманий.

У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Орган або посадова особа, яка провела затримання, повинна негайно повідомити про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, її родичів, а на її прохання також власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Також органи (посадові особи), які правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок такого адміністративного затримання особи інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

У випадку, якщо під час затримання особа чинить опір, до неї можуть застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою) та спеціальні засоби (наприклад кайданки, гумові та пластикові кийки, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та інші).

Під час затримання у особи може бути проведений особистий огляд і огляд речей. Особистий огляд може проводити уповноважена на те особа однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Крім цього, у затриманого можуть бути вилучені речі і документи, які є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення.

Про особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Важливим є питання строків адміністративного затримання.

Загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як 3 години.

Варто звернути увагу, що особа вважається затриманою з моменту, коли її фактично обмежено в свободі пересування, а не з моменту складання протоколу.

Проте, є виняток, коли строк затримання може перевищувати встановлені 3 години:

- якщо особа порушила правила перетину державного кордону України, тимчасово окупованої території України або чинить злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону - може бути затримано на строк до 3 годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення - до 3 діб;

- якщо особа порушила правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, її може бути затримано на строк до 3 годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до 3 діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом 24 годин з моменту затримання.

При адміністративному затриманні варто звернути увагу й на такі нюанси.

Звертаючись до особи, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію").

Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов'язаний пред'явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на перевірку документів, що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

Також необхідно пам'ятати, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

• якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

• якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

• якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

• якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

• якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

• якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.

Крім того, у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах (ч. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").

Важливо пам'ятати, що затриманий має права:

1. Користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

2. Відмовитись давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

3. Знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

4. Оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів під час затримання або до суду.

5. Право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним затриманням.

Отже, як вже було з'ясовано вище, адміністративне затримання - це захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Своєю чергою, адміністративний арешт - це захід адміністративного стягнення.

Адміністративний арешт - це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках на підставі судового рішення за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в ізоляції від суспільства.

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види чітко визначених законодавством адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається судом.

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.

Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначає суд. Арешт з утриманням на гауптвахті не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок.

Адміністративний арешт може бути застосований судом за незаконні дії з наркотиками, дрібну крадіжку, жорстоке поводження з тваринами (повторне або щодо декількох тварин), порушення правил експлуатації транспортних засобів (повторне), залишення місця ДТП, окремі порушення правил руху через залізничні переїзди, керування транспортом у стані сп'яніння (повторне), порушення норм і стандартів щодо вулиць і доріг (у випадку настання негативних наслідків), дрібне хуліганство, вчинення домашнього насильства (та пов'язаних правопорушень), виготовлення та пропаганду георгіївської стрічки (повторне), розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появу у п'яному вигляді (повторні), ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, злісну непокору працівнику поліції, порушення порядку проведення мирних акцій (повторне), прояв неповаги до суду (повторне), злісну непокору розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України, порушення правил адміністративного нагляду (повторне), незаконне перетинання кордону.

Про застосування до особи адміністративного арешту судом виноситься Постанова. Правопорушник позбавляється волі на строк до 15 діб. У цей термін зараховується час адміністративного затримання. Його тримають у спеціальних приймальниках або в ізоляторах тимчасового затримання при органі внутрішніх справ, окремо від ув'язнених.

Отже, з метою уникнення адміністративного арешту необхідно уникати вчинення адміністративних правопорушень, знати та активно реалізовувати свої права (зокрема і права на правову допомогу адвоката) в тому числі під час адміністративного затримання.

Станіслав Беляєв,

адвокат

адвокатське об'єднання «Юнімайндс»

Бажаєш отримати нову LIGA360 на вигідних умовах? Скористайся Special program від LIGA ZAKON. Максимум корисних інструментів та найкраща ціна саме для тебе. Дізнатися більше.