Форс-мажор: як правильно прописати в договорі?

Незважаючи на широке використання терміна "форс-мажор", прямого його визначення в чинному Цивільному кодексі України немає. Однак ст. 617 ЦКУ передбачає підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, що за суттю відповідає поняттю форс-мажору. Аналогічна ситуація спостерігається і в Господарському кодексі.

Тим не менш, принцип свободи договору та чинна судова практика в поєднанні із сучасними реаліями зумовили необхідність закріплення підстав звільнення від відповідальності безпосередньо в договорі.

Донедавна договірні положення про форс-мажор вважалися юрнею та черговою нікому непотрібною формальністю, але з подіями останніх років вони набули нового, вже практичного значення.

У 2020 - пандемія коронавірусу COVID-19 в Україні, а з 2022 - повномасштабне вторгнення зумовили все частіше звернення юристів до тих пунктів договорів, які містили положення про форс-мажорні обставини. Не секрет, що в перші місяці війни робота юридичних фірм здебільшого концентрувалась навколо питань фіксації форс-мажору, взаємозв'язку між наслідками військової агресії та неможливістю виконання зобов'язань, оцінки судових перспектив відповідних позовів, пов'язаних з форс-мажором.

Відтак, це зумовило належну реакцію судів та актуалізацію вже існуючої та створенні нової судової практики.

У цій статті ми проаналізуємо найцікавіші судові рішення та сформулюємо рекомендації щодо формулювання положень про форс-мажор у договорах.

Щодо поняття форс-мажорних обставин

Законодавство України передбачає поняття форс-мажору як надзвичайних та невідворотних обставин, які виникають незалежно від волі суб'єктів господарювання та унеможливлюють виконання ними договірних зобов'язань. Це поняття детально розкривається у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Перелік подій, які можуть кваліфікуватися як форс-мажор, є досить широким. До них належать:

• Природні явища: землетруси, повені, урагани, посухи, епідемії тощо.

• Соціальні та політичні події: війни, революції, терористичні акти, масові заворушення, блокади, ембарго тощо.

• Техногенні катастрофи: аварії на виробництві, пожежі, вибухи тощо.

Важливу роль у засвідченні настання форс-мажорних обставин відіграє ТПП України. Саме вона видає сертифікати, які підтверджують наявність таких обставин. Для отримання такого сертифіката суб'єкт господарювання має звернутися до ТПП України або її регіонального представництва.

Враховуючи вказані положення Закону, Торгово-промислова палата України 28.02.2022 видала універсальний сертифікат № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажором, розмістивши його у вільному доступі для використання сторонами договірних правовідносин.

Відтак, сертифікат ТПП України є важливим доказом того, що невиконання договірних зобов'язань відбулося не з вини суб'єкта господарювання, а внаслідок дії непереборних сил. ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є непередбачуваними, невідворотними та об'єктивними, тобто такими, які прямо унеможливлюють виконання договірних зобов'язань сторонами.

Отже, станом на сьогодні, завдяки механізму, встановленому Законом, та активній позиції ТПП України, для учасників договірних правовідносин існує можливість за спрощеною процедурою отримати підтвердження настання форс-мажорних обставин, що надає їм додаткові гарантії захисту їхніх прав у судових спорах, пов'язаних з неможливістю виконання договірних зобов'язань у зв'язку з військовими діями росії в Україні.

Наслідки настання форс-мажору

Настання форс-мажорних обставин має суттєвий вплив на договірні відносини між суб'єктами господарювання. Хоча форс-мажор, перш за все, розглядається як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, його наслідки можуть бути більш широкими та включати припинення зобов'язання.

Касаційний цивільний суд у своїй постанові від 11 квітня 2024 р. у справі № 482/832/22 зазначає, що у статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання . Тобто якщо неможливість виконання зобов'язання була спричинена надзвичайними та невідворотними обставинами, сторона, яка не виконала зобов'язання, не несе відповідальності за такі наслідки.

Аналогічне трактування міститься і у статті 218 Господарського кодексу України.

Водночас Господарський кодекс України (ст. 205) передбачає ще один важливий правовий наслідок настання форс-мажорних обставин - припинення зобов'язання. Якщо виконання зобов'язання стало абсолютно неможливим внаслідок форс-мажору, то таке зобов'язання вважається припиненим. Це означає, що сторони звільняються від подальшого виконання своїх зобов'язань за таким договором.

Відтак, сторонам договірних відносин слід чітко розуміти, що настання форс-мажорних обставин може мати різні правові наслідки, які залежать від конкретних обставин справи. Тому важливо пам'ятати, що форс-мажор не лише звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання, а й може призвести до припинення зобов'язання за умови, якщо буде доведена наявність таких обставин та їх безпосередній зв'язок з неможливістю виконання договірних зобов'язань.

Повідомлення про форс-мажор

Слід звернути увагу на необхідність вчасного повідомлення іншої сторони про неможливість виконання договору через форс-мажорні обставини. Зокрема, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про такі обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на згадані обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором.

Суди також неодноразово підкреслювали важливість своєчасного повідомлення про форс-мажор. Так, у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 було зазначено, що позбавлення сторони права посилатися на форс-мажор внаслідок несвоєчасного повідомлення має бути прямо передбачено договором.

Таким чином, рекомендуємо чітко передбачати в договорі порядок та строки повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору, що дасть змогу уникнути непорозумінь і забезпечить захист інтересів сторін.

Обставини непереборної сили (форс-мажор) та істотна зміна обставин: ключові відмінності

Як вказано у постанові Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання однією стороною договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для неї вартості виконуваної роботи (надання послуг) або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється баланс договірних стосунків, призводячи до неможливості чи невигідності виконання зобов'язання.

Істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання. Натомість дозволяє припинити таке виконання (шляхом розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Відтак, форс-мажор (ст. 617 ЦК) та істотна зміна обставин (ст. 652 ЦК) мають відмінності у наслідках: ст. 652 ЦК може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, проте зацікавлена сторона зобов'язана довести наявність всіх умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.

Доведення об'єктивного існування форс-мажорних обставин

Одним з найскладніших питань при застосуванні інституту форс-мажору є доведення об'єктивного характеру таких обставин. Адже форс-мажор, за своєю сутністю, є подією, яка виникає незалежно від волі сторін і яку вони не можуть контролювати.

Це знайшло відображення і в національній судовій практиці. Так, у постанові Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 суд дійшов висновку, що самостійно прийняті стороною рішення (наприклад, наказ про простій) не можуть вважатися доказом наявності форс-мажорних обставин. Це пояснюється тим, що такі рішення є внутрішніми актами підприємства і не відображають зовнішніх, об'єктивних обставин, які б вплинули на виконання договору.. Заявник, укладаючи договір у період пандемії COVID-19, повинен був оцінити можливі ризики, зокрема, й можливість невиходу на роботу частини персоналу (через хворобу, відпустки тощо). Відсутність доказів того, що сторона вживала заходів для мінімізації наслідків пандемії, свідчить про відсутність об'єктивного характеру форс-мажору.

Отже, форс-мажорні обставини є суто зовнішніми по відношенню до волі сторін і не можуть бути зумовлені їхніми діями або бездіяльністю. Тому відсутність у обставин такої ознаки, як об'єктивність, унеможливлює посилання на форс-мажор як на підставу неможливості виконання зобов'язання.

Договір як інструмент регулювання наслідків форс-мажору

У своїй постанові від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 Касаційний цивільний суд зазначив, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самостійно визначати:

• застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (зокрема, на які випадки поширюється форс-мажор та які правові наслідки існування форс-мажору - наприклад, право на зміну чи розірвання договору);

• способи підтвердження форс-мажору;

• чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору;

• як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.

Подібне знаходимо також у постанові Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, в якій суд дійшов висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. Тому при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести не лише їх наявність, а й те, що вони є форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Отже, посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання релевантних доказів у підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин. Суд зобов'язаний встановити, чи дійсно такі обставини є надзвичайними і невідворотними, тобто такими, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною відповідного обов'язку.

Last but not least

Попри те, що положення про форс-мажорні обставини зазвичай розміщуються в кінці договору, це не зменшує їхньої ваги. Враховуючи висновки актуальної судової практики, рекомендуємо у договорах надавати широкий, але водночас чіткий перелік обставини, які сторони визначають форс-мажорними, зважено визначати способи та порядок підтвердження їх настання, а також передбачати зумовлені ними наслідки.

Коректне формулювання положень договорів щодо форс-мажорних обставин і зазначення наслідків їх настання допоможе не тільки усунути можливі непорозуміння при тлумаченні договору, а й спростить вирішення конфліктів у разі судового розгляду.

Любомир Мужик,

адвокат, старший юрист INTEGRITES

Скористайся найгарячішою пропозицією - Summer program від LIGA ZAKON! Знижка на оновлену версію LIGA360 для нових клієнтів LIGA ZAKON. Отримай ефективні інструменти для контролю бізнес-ризиків й ухвалення рішень. Забезпеч всю команду інформацією і економ більше з кожною додатковою ліцензією.