Банкрутство в умовах воєнного стану: практичні кейси

Не можна заперечити того факту, що повномасштабне вторгнення так чи інакше вплинуло на ведення бізнесу в Україні. Хтось був змушений перенести виробничі потужності подалі від бойових дій, інші - змінювати логістичні ланцюжки та пристосовувати бізнес до нової реальності. Загалом це зумовило зміну економічної ситуації для бізнесу, для якого дієвими інструментами адаптації залишаються способи, визначені Кодексом України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).

Законодавчі зміни

Законодавець не міг ігнорувати реалії сьогодення і почав вдосконалювати положення Кодексу. Не вдаючись до повного цитування всіх нормативних змін, наведемо найбільш вагомі:

1) Позбавлення "підсанкційних" осіб права вирішального голосу на зборах кредиторів. Кодекс доповнили нормою, яка передбачає, що у разі застосування до кредитора або до заінтересованої особи стосовно кредитора, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які передбачають блокування активів, такий кредитор з моменту застосування і на період застосування санкцій має право брати участь у роботі комітету кредиторів лише з правом дорадчого голосу.

2) Розширення прав і повноважень арбітражного керуючого.

Тепер арбітражному керуючому надано можливість звертатись до широкого кола осіб із запитом арбітражного керуючого. Даний інструмент у більшій мірі подібний до адвокатського запиту і повинен значно спростити діяльність арбітражного керуючого щодо отримання необхідної для процедури банкрутства інформації.

До того ж Кодексом також передбачено, що

- арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій та невиконання обов'язків, передбачених Кодексом, якщо їх вчинення та/або виконання було унеможливлено у зв'язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням або місцем проживання чи перебування боржника, кредитора, місцезнаходженням майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого, що зумовлювало існування загроз для життя та здоров'я;

- провадження у справі про банкрутство може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої Кодексом винагороди арбітражному керуючому (наразі це 3 мінімальних заробітних плати) на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство;

- господарський суд за клопотанням, зокрема, арбітражного керуючого може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство, дію мораторію, оголошення про проведення аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

3) Інші важливі зміни.

Особливо важливими для бізнесу законодавчими нововведеннями є:

- шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України, підлягають обов'язковій оцінці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, зокрема через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

Судова практика

• Повномасштабне вторгнення та зміни в законодавстві вплинули на судову практику. Зокрема, судді у справах про банкрутство відмовляють кредиторам країни-агресора у визнанні грошових вимог з посиланням на постанову Кабінету Міністрів "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" (див. пп. 8.1 - 8.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21).

Судді також більш ретельно почали підходити до дослідження походження кредиторів, а саме зобов'язуючи учасників при відкритті провадження у справі надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є 1) Російська Федерація, 2) громадянин Російської Федерації, окрім того, який проживає на території України на законних підставах, або 3) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації (див. ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/21578/16, від 18.09.2023 у справі № 911/1012/13, від 26.09.2023 у справі № 910/4518/16).

У деяких випадках суди навіть звертаються із запитом до Міністерства юстиції України з метою перевірки іноземного кредитора на наявність/відсутність зв'язку з Російською Федерацією (див. ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 905/2199/20).

• Заслуговує на увагу також постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 920/971/23, в якій суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (боржник) з посиланням на нововведене положення абз. 9 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу.

У даній справі боржник звернувся до суду з клопотанням про відмову у відкритті провадження, адже він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони.

На підтвердження своєї позиції боржник надав, зокрема, (1) копію наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, яким останнього було внесено до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), а також (2) докази того, що боржник є співвиконавцем державного контракту на поставку товарів оборонного призначення.

Дані документи, в сукупності з іншими доказами, були достатніми для судів обох інстанцій для висновку щодо відмови у відкритті провадження відносно боржника.

• Судова практика свідчить, що ініціюючі кредитори досить активно почали використовувати нововведений механізм, при якому провадження у справі про банкрутство може бути відкрито без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду (див. ухвали Господарського суду Львівської області суду про відкриття провадження у справах про банкрутство від 08.11.2023 у справі № 914/3052/23, від 06.12.2023 у справі № 914/3353/23).

Те саме стосується й процедури неплатоспроможності фізичних осіб (див. ухвали Господарського суду Київської області суду про відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб від 10.10.2023 у справі № 911/2750/23, від 31.10.2023 по справі № 911/3143/23, від 14.11.2023 по справі № 911/3340/23).

Додатково хочемо зазначити, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною. Зокрема, суди здебільшого визнають запровадження воєнного стану на території України поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Проте сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом встановленого строку.

На практиці поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів сторони процесу та за наявності належних і допустимих доказів на підтвердження того, що пропуск процесуального строку дійсно пов'язаний із суттєвими обставинами чи вагомими перешкодами для заявника.

Наразі з огляду на наявну у нас судову практику щодо поновлення процесуальних строків, для учасника процесу важливо мати докази, що підтверджують неможливість вчасного звернення до суду. Такими доказами можуть бути документи, що підтверджують місцезнаходження підприємства в зоні активних бойових дій чи окупованих територій тощо.

Висновки

З огляду на зазначене можна вважати, що суди доволі швидко та ефективно почали застосовувати зміни в законодавстві щодо процедур банкрутства, які насамперед стосуються країни-агресора та захисту підприємств, що задіяні в оборонній промисловості.

Важливими змінами до Кодексу, на наш погляд, могли б бути:

• відкриття провадження у справі про банкрутство або ж заявою з кредиторськими вимогами слід доповнити положенням про обов'язковість надання/розкриття інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника або наявність/відсутність зв'язків з країною-агресором;

• положення щодо обов'язкової оцінки шкоди/збитків, завданих боржнику, слід доповнити уточненням, що така оцінка проводиться лише, якщо майно боржника або його комерційна діяльність знаходиться на підконтрольній Україні території. Адже не надто достовірною буде оцінка шкоди/збитків, завданих боржнику, якщо всі його потужності знаходяться на тимчасово окупованій території.

З іншого боку, вагомим внеском від законодавця для розвитку інституту банкрутства міг би стати механізм проведення оцінки втраченого бізнесу для боржника, зокрема на непідконтрольній території, з подальшою можливістю розраховуватися з кредиторами шляхом відступлення права вимоги до Російської Федерації.

Олексій Гловацький,

юрист Asters

Максим Жеревчук,

молодший юрист Asters