Що таке офшор і чи завжди це незаконно?

Чому виник офшор та його сучасне значення

Прийнято вважати, що офшори в їх сучасному розумінні виникли та набули своєї популярності лише останні десятиліття, проте правова природа даного явища бере своє коріння ще з часів розквіту фінікійців. Активізація міжнародної торгівлі та спроби залучити іноземний капітал у різні періоди часу спонукали до створення територій зі сприятливими умовами ведення господарської діяльності. Головною перевагою таких територій було або ж повне уникнення податків, або ж пільгове оподаткування. У часовий проміжок з XV - XVIII почали активно з'являтися торгові центри з мінімальними податковими навантаженнями, які стали прототипами сучасних офшорів. З огляду на тогочасний рівень економіки, у такий спосіб невеликі держави намагалися посприяти розвитку підприємницької діяльності на своїх територіях.

Звичайно можливості офшорних територій того часу не зрівняються з сучасними. Розвиток бізнес діяльності, а з ним і законодавчого регулювання цієї діяльності, поставили нові виклики перед оптимізацією податкових навантажень та інших сфер господарювання. В свою чергу офшори не лише не втратили своєї актуальності, а й стали поширеним фінансовим інструментом, який міг би «закривати» значну кількість потреб міжнародного бізнесу.

Оскільки на сьогодні немає офіційного визначення поняття «офшор», кожна держава самостійно вирішує, яку саме територію відносити до даного списку. Більше того немає єдиного підходу до тлумачення терміну офшор. З англійської поняття «offshore» перекладається як «поза берегом», адже більшість офшорних територій - це острівні країни. Відомо, що вперше дане слово було використане газетою в США, коли компанія, намагаючись уникнути контролю з боку уряду, перемістила свою діяльність на територію з більш привабливим кліматом.

На практиці термін офшор має декілька визначень, залежно від контексту:

1. Офшорна територія - держава, де компанії або особи можуть зареєструвати свої підприємства або фінансові активи з метою зменшення податків або забезпечення конфіденційності.

2. Офшорна компанія - це підприємство, зареєстроване в офшорній зоні, а не в країні, де воно фактично здійснює свою діяльність.

3. Офшорний бізнес - бізнес, що здійснюється в певній іноземній державі, яка надає пільгове оподаткування та інші вигідні умови.

Загалом офшор можна визначити як правовий режим, створений на територіях певних країн (в основному острівних) з метою залучення іноземного капіталу в обмін на лояльне податкове законодавство та конфіденційність. Щоб повністю зрозуміти суть даного терміну, варто розібратися з основними ознаками офшорних територій. Вони ж в свою чергу є саме тими перевагами за які офшори так полюбилися багатьом власникам бізнесу.

Як ідентифікувати офшор серед іноземних юрисдикцій?

Офшор - податковий рай?

З самого визначення офшору стає зрозумілим, що його основною ознакою є сприятлива податкова система. Як правило, вона передбачає мінімальні або нульові ставки податків на прибуток, ПДВ, дивіденди, іноземні інвестиції, спадщину тощо. З огляду на те, що більшість країн ЄС, США мають досить високі корпоративні збори, то офшори стали чудовим способом оптимізувати податкові витрати свого бізнесу.

Проте скористатися таким привілеєм можуть лише ті компанії, які не ведуть діяльності на території офшору, або ж така діяльність не підпадає під ліцензійну. Іншими словами, підприємству заборонено набувати статус резидента офшорної зони, адже всі пільги в такому випадку будуть скасовані. Наведемо приклад: всі офшорні компанії, зареєстровані на Сейшельских островах, повністю звільняються від корпоративних податків. Проте, якщо компанія веде активну підприємницьку діяльність, має сабстенс (фізичний офіс, працівників) в цій країні, то ставка корпоративного податку для них становитиме від 25 до 33%, залежно від прибутків.

Що таке сабстенс для офшорів?

При веденні бізнесу за кодоном часто можна почути про сабстенс (substance) - реальну присутність компанії в країні реєстрації. Для більшість юрисдикцій це чи не одна з основних умов, особливо при відкритті корпоративного рахунку. Проте не для офшорів. Довгий час ці території взагалі не вимагали жодної присутності компанії у вигляді реального офісу або ж місцевих працівників. Це значно полегшувало як безпосередню реєстрацію компанії, так і її подальшу діяльність. Тим не менш, тенденції до посилення заходів сабстенсу почали набирати обертів, і торкнулися в тому числі законодавства офшорних територій.

Наприклад, Британські Віргінські Острови, які позиціонуються як класична офшорна зона, у 2019 році прийняли Акт про економічну присутність. Вказаним нормативним актом встановлюється обов'язок доводити свою економічну присутність на БВО, якщо компанія здійснює регульовану діяльність (наприклад, судноплавство морем, банківська/страхова діяльність, управління активами та інші). У даному випадку під сабстенсом мається на увазі місцевий офіс та співробітники на БВО. Рекомендується також, щоб директор та секретар були резидентами Британських Віргінських Островів.

Чи потрібно офшорам подавати звіти?

Найбілішим головним болем всіх власників закордонного бізнесу є саме звітність. Підходити до цього питання потрібно професійно, адже неподача звітів або допущення помилок можуть призвести до значних фінансових втрат, нарахування штрафів та навіть кримінальної відповідальності. В свою чергу офшори створили такі умови, що компаніям взагалі не потрібно було подавати будь-які фінансові звіти, проходити аудит, або ж вимоги були максимально спрощені. Наразі більшість офшорних зон, таких як Сейшели, БВО, зобов'язали власників компаній зберігати всю бухгалтерську інформацію у свого реєстраційного агента протягом певного періоду часу (як правило 5 років).

Окремо варто зазначити про адміністративні звіти, які подаються під час так званого «продовження» компанії. В Белізі кожного року подається Annual Return, щоб оновити дані про компанію в Реєстрі. Таким чином Регулятор контролює всі зміни та актуалізує інформацію по компанії. Не так давно на Сейшелах були прийняті законодавчі правки по відношенню до бенефіціарних власників. Усі зміни, пов'язані з бенефіціаром (нове призначення, зміна реєстраційного органу, зміна місця проживання або особистих даних), повинні подаватися разом з оновленою декларацією Бенефіціарного Володіння на щорічній основі. Недотримання даних вимог, звісно, призводить до накладення штрафів.

Конфіденційність власників офшору та номінальний сервіс

Уявити класичний офшор без закритих реєтрів неможливо. Роками вибір підприємців подав саме на офшорні струтктури бізнесу, так як їм гарантувалася повна конфіденцційність. Жодних даних про кінцевих бенефіціарних власників не було у відкритому доступі. Крім того, завжди була можливість застосувати другий рівень захисту - номінальний сервіс. Тобто призначити на головні посади у компанії місцевих акціонерів та директорів. Проте з часом і дана перевага офшорних компаній почала нівелюватися. Як зазначалося вище, вся актуальна інформація по бенефіціарах та будь-яких змінах в структурі компанії повинна подаватися до компетентних органів, але поки що до неї застосовується обмежений доступ.

З огляду на основні характеристики ошфорів, стає зрозумілим чому їх популярність зростала. Відсутність оподаткування, обов'язків з подачі звітності, створення реального офісу і повна конфіденційність власників призвели до масової реєстрації офшорів. У кінцевому результаті така тенденція дала поштовх до глобальної деофшоризації. Міжнародні організації почали активну боротьбу з протидії розмиванню податкової бази, ухилення від несплати податків та відмивання незаконних коштів. Почали створюватися black та gray листи з офшорними територіями, яких зобов'язують до внесення змін у місцеве законодавство. Таким чином, сама суть класичних офшорів почала нівелюватися. Хоча офшорні зони намагаються збергти сприятливі умови для ведення бізнесу, все ж низка новвоведень свідчить про те, що ера офшорів в їх класичному розумінні завершується.

Чи можливо законно володіти офшором?

Варто розпочати з того, що сама по собі реєстрація офшорної компанії не призводить до будь-яких негативних юридичних наслідків. Важлим є те з якою метою реєструвався офшор. Звісно, якщо ми говоримо про приховування коштів та майна від оподаткування, відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, то всі ці дії підпадають під відповідальність, в тому числі кримінальну. Проте яким же чином можливо законно володіти офшором?

Вплив CFC rules на власників офшорів

Віднедавна в Україні почали діяти правила контрольованих іноземних компаній щодо юридичних осіб, якими володіють резиденти України. Дані правила зобов'язують повідомляти про набуття або відчуження частки в таких компаніях, а також подавати звіти за результатами їх діяльності. Звісно, що офшор може підпати під визначення КІК на рівні з підприємствами інших юрисдикцій, і в такому разі на нього також поширюються CFC rules.

Чи понесе звітування про офшор до податкових наслідків?

Українське законодавство про КІК передбачає ряд умов за яких можливе звільнення від сплати податків. Однією з таких умов є наявність Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та державою, де зареєстрована компанія. З відповідним переліком договорів можливо ознайомитися на сайті Міністерства фінансів України. З огляду на даний перелік, ми можемо резюмувати, що відповідних договорів між Україною та досить відомими офшорами не укладено. Окрім того, компанія повинна сплачувати не менше 13% податку на прибуток в країні своєї реєстрації або ж її пасивні доходи не повинні перевищувати 50% від суми усього її доходу. Оскільки класичні офшори взагалі не оподатковуються, то застовувати дану норму, щоб не сплачувати податок в Україні неможливо.

Проте власник офшору може бути звільненим від оподаткування в Україні за правилами КІК, якщо його дохід від цього офшору не перевищує 2 мільйонів євро на рік.

Якщо ж жодна умова для звільнення від податків не може бути застосована, то ймовірне навантаження може становити 18%, 9% та 5% відповідно, залежно від конкретного випадку.

Таким чином, якщо власник офшору дотримається всіх умов українського законодавства в сфері КІК, то дана компанія буде виглядати абсолютно законною в очах регулюючих органів України. Звісно, ймовірність сплати податків нівелює основну функцію офшору - їх уникнення, проте тільки в такий спосіб можливо узаконити свій офшор.

Висновки

Отож, офшори як спосіб оптимізації оподаткування з'явилися задовго до їх сучасних відповідників. Основною причиною цьому став саме розвиток підприємницької діяльності та бажання уникнути сплати податків. Надалі актуальність офшорів тільки зростала як для власників бізнесу, так і для держав, які створювали «податкові гавані».

Оскільки єдиного визначення терміну офшор немає, найбільш точно його можна описати як правовий режим створений на територіях певних країн (в основному острівних) з метою залучення іноземного капіталу в обмін на лояльне податкове законодавство та конфіденційність.

Офшори відзначаються сприятливою податковою системою з низькими або нульовими ставками податків на прибуток, ПДВ, дивіденди, іноземні інвестиції та інші види податків. Вони стали популярним способом оптимізації податкових витрат для бізнесу, особливо в контексті високих корпоративних податків в багатьох інших країнах.

Офшори традиційно не вимагали суттєвого наявності фізичного офісу або місцевих працівників. Однак деякі офшорні території почали змінювати цю практику, вимагаючи "сабстенс" - реальної присутності компанії в країні реєстрації, особливо для регульованих видів діяльності.

Офшори традиційно надавали певну конфіденційність власникам компаній і мали спрощені вимоги до фінансової звітності. Проте, більшість офшорних зон вимагають тепер зберігати бухгалтерську інформацію протягом певного періоду. Є також адміністративні звіти, які необхідно подавати регулярно, щоб оновлювати інформацію про компанію в реєстрі.

Реєстрація офшорної компанії сама по собі не несе юридичних ризиків, але важливо враховувати мету її реєстрації, оскільки незаконні дії, такі як приховування коштів та відмивання грошей, підлягають відповідальності. Щоб легімітизувати свій офшор в очах ДПС та інших регулюючих органів, важливо дотримуватися податкового законодавства України, особливо в частині дотримання правил КІК. У світлі глобальної деофшоризації можна впевнено стверджувати, що будь-які приховані компанії або ж доходи стануть явними для відповідних органів. Тому, якщо ви прагнете законно володіти офшорною компанією та уникати юридичних проблем, найкраще діяти в рамках законодавства і забезпечити повну відкритість та дотримання вимог податкових правил.

Яна Ішутенкова,

молодший юрист компанії «GLS Law Company»