Особливості кримінального процесу в умовах воєнного стану

Від початку воєнного стану в діюче законодавство України було внесено цілу низку змін, які викликані реаліями сьогодення. Наскільки оправданими є такі зміни, чи не звужується об'єм прав людей які потенційно можуть стати об'єктами кримінального переслідування, яким чином адвокати мають впливати на дотримання прав людини в умовах війни, як працювати адвокатурі в цілому, щоб був збережений баланс інтересів - це лише невеликий перелік питань які постають сьогодні перед нами.

ЩОДО ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ, СЛІДСТВА

Від тепер генеральному прокурору, керівнику обласної прокуратури надано повноваження доручати проведення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування. Така зміна підслідності дозволяється лише у двох випадках: якщо досудове розслідування проводиться неефективно або у разі коли діяльність органу досудового розслідування є неможливою. Слід звернути увагу, що виключно Генеральний прокурор, його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування.

Внесеними змінами заборонено доручати проведення досудового розслідування щодо злочинів які підслідні Національному антикорупційному бюро України. Лише у випадку неможливості виконання цим органом своєї функції Генеральний прокурор - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор має право змінити орган досудового розслідування.

Пам'ятаємо, що рішення про зміну органу досудового розслідування має бути оформлено вмотивованою постановою. Окремо слід зупинитися на формі постанови. Наразі, прокурору та слідчому дозволено у разі необхідності виготовляти постанови в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або створювати відповідні постанови з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування.

У виключних випадках, керівнику відповідного органу прокуратури надано повноваження слідчого судді, якщо слідчий суддя позбавлений об'єктивної можливості виконувати свої функції, що передбачені статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 Кримінального процесуального кодексу. Також керівнику відповідного органу прокуратури надаються повноваження щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу та у разі підозри про вчинення тяжкого чи особливо тяжких злочину, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється.

Ми розуміємо, що такі повноваження прокурора зумовлені наявністю військового стану, але є виключними. За для дотримання принципу законності за першої можливості прокурор про прийняті рішення зобов'язаний повідомити прокурора вищого рівня і суд та надати копії відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення. Таким чином, навіть в умовах військового стану зберігається функція судового контролю.

До повноважень керівника органу досудового розслідування під час дії воєнного додано можливість створювати міжвідомчі слідчі групи та визначати у їх складі старшого слідчого, який керуватиме діями інших слідчих.

ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКІВ

До певного часу норма щодо початку досудового розслідування була імперативною. На разі, якщо дізнавач, слідчий, прокурор не мають технічної можливості доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то посадовою особою виноситься постанова про початок досудового розслідування, яка має містити у собі ту саму інформацію, що вноситься до реєстру.

У невідкладних випадках до винесення постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). При цьому всі проведені процесуальні дії мають бути зафіксованими відповідними документами та засобами технічного фіксування (за можливості). Якщо під час проведення оперативних заходів відсутня можливість скласти відповідні документи, або зафіксувати її хід певними технічними засобами, то у такому випадку слідчі дії мають фіксуватися доступними технічними засобами та у подальшому, не пізніше 72 годин з моменту завершення таких слідчих дій мають бути складені відповідні протоколи. За першої можливості інформація щодо розпочатого кримінального провадження має бути внесена до реєстру.

В контексті внесених змін перед адвокатами постають цілком закономірне питання: яким чином можна переконатися у тому, що дізнавач, слідчий, прокурор дійсно не мали технічної можливості внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і що такі відомості були внесені за першої можливості? Відповідь на це питання є дуже важливою, бо вона тягне за собою не тільки питання законності проведення досудового розслідування а й належності та допустимості зібраних доказів.

Окрему увагу слід звернути на зміни щодо строків проведення досудового розслідування. Після внесення змін до Кодексу, якщо дізнавач, слідчий, прокурор був позбавлений технічної можливості доступу до Реєстру то обчислення строку досудового розслідування починається з дати винесення постанови про початок досудового розслідування. Строк обраховується до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

У відповідності із внесеними змінами строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 Кодексу не включається у строки, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. З аналізу вказаної норми вбачається, що строк досудового розслідування зупиняється на час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з дня прийняття відповідної постанови до дня завершення ознайомлення. Прив'язка до дати винесення постанови про завершення досудового розслідування є досить доречною, бо «довоєнна» судова практика з цього питання не була одностайною.

Строк досудового розслідування зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов'язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Окремо слід зупинитися на строку, що визначений для вручення письмового повідомлення про підозру. В умовах воєнного стану за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у загальні строки, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до 72 годин. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж 72 годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Якщо на дату введення воєнного стану жодній особі не було повідомлено про підозру, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків проведення досудового розслідування.

Особливу увагу слід звернути нате, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Якщо проведення процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 цього Кодексу є неможливим, то такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану. Також, з урахуванням воєнного стану, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду за умови, що заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Новою вимогою Кодексу є норма яка визначає, що копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах воєнного стану, в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.

ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ

Деяких змін зазнала процедура доказування, зокрема дещо змінились критерії оцінки доказів на їх допустимість та внесено зміни щодо процедури документування проведених слідчих дій в умовах воєнного стану.

Так, під час проведення досудового розслідування у разі неможливості явки захисника для участі у процесуальних діях дізнавач, слідчий, прокурор може забезпечити дистанційну участь захисника із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв'язку). Всім нам зрозуміло, що введення військового стану тягне за собою порушення конституційних прав громадян, що є цілком виправданим. Однак поза увагою законодавця залишився той факт, що у випадку дистанційної участі захисника підозрюваний, обвинувачений не мають можливості поспілкуватися конфіденційно із своїм адвокатом, чим порушуються не тільки права особи що притягається до кримінальної відповідальності а й постає питання захищеності адвокатської таємниці, якщо до початку слідчої дії підозрюваному, обвинуваченому було надано можливість поспілкуватися із своїм захисником за допомогою відео-, аудіозв'язку. Крім того, адвокат позбавлений можливості впевнитися у тому, що до його підзахисного не було застосовано заходів психологічного або фізичного впливу, переконатися у добровільності дій підзахисного під час проведення слідчих дій.

Ще одна із внесених змін стосується участі перекладача. Законом передбачено, що перекладач надається при першій можливості. У випадку неможливості надати перекладача підозрюваному або потерпілому дізнавач, слідчий, прокурор має право особисто здійснювати переклад самостійно, якщо він володіє однією з мов, якими володіє підозрюваний, потерпілий. На мою думку, у випадку, коли у якості перекладача виступає дізнавач, слідчий, прокурор, то мала би бути передбачена норма про обов'язкову фіксацію проведення такої слідчої дії з використанням відео-, аудіо- фіксації. Це потрібно для того, щоб у подальшому захист мав можливість переглянути разом із професійним перекладачем зафіксовану слідчу дію та переконатися у правильності та точності здійсненого перекладу.

Навіть в умовах військового стану слідчі та процесуальні дії мають проводитися у такий спосіб, який зводить до мінімуму порушення прав осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності або є потерпілими від злочину.

Наступна зміна у процесуальному законодавстві стосується повноважень спеціаліста та його участі у кримінальному провадженні. Спеціалісту надано право надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань у яких він є професіоналом. Крім того, спеціаліста може бути залучено до зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та у подальшому надавати довідки з цих питань.

Надаючи нові повноваження спеціалісту не було внесено відповідних змін щодо статусу процесуальних документів які створені спеціалістом. На мою думку, у захисту є можливість ставити під сумнів допустимість таких доказів. Наприклад, яким чином мають бути оформлені консультації, пояснення, довідки спеціаліста якщо сторона обвинувачення має намір використовувати ці документи як докази у кримінальному провадженні? Яку доказову силу буде мати висновок спеціаліста та чи може він вважатися доказом взагалі?

Одним з джерел доказування є покази. Процесуальний закон визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кодексу. Загальна норма містить у собі пряму заборону на використання у якості доказів показів, що були надані під час досудового розслідування. Натомість в умовах особливого стану суду, у виключних випадках, дозволяється використовувати у якості доказів показання, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Також у якості доказу можуть бути використані покази підозрюваного які були відібрані на стадії досудового розслідування, якщо під час такого допиту буд присутній захисник та хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. На наш погляд кримінальний процесуальний кодекс потрібно доповнити нормою, яка би чітко визначала які випадки є виключними.

ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ

Перше, на що хочу звернути увагу, це термінологічні зміни у визначені об'єкту щодо якого може бути застосовано тимчасовий доступ. Слова "електронні інформаційні системи або їх частини" було замінено на "електронні інформаційні системи, комп'ютерні системи або їх частини.

Позитивною є зміна яка регламентує можливість здійснення тимчасового вилучення майна у вигляді електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей виключно у випадку коли вони мають значення для кримінального провадження та зазначені в ухвалі суду. Не дивлячись на пряму заборону їх вилучення законодавцем зроблено застереження, яке, на наш погляд, нівелює визначену заборону. Заборона не діє, якщо інформаційні системи, комп'ютерні системи, мобільні термінали систем зв'язку містять у собі інформацію, щодо якої має бути проведено експертне дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення злочину чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Особливу увагу слід приділити у змінах порядку проведення тимчасового вилучення майна. Внесеними змінами встановлено, що у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. На вимогу володільця, особа, яка здійснює тимчасове вилучення залишає йому копії знайденої інформації. Якщо інформація є такою, що охоронюється законом, то доступ до такої інформації не може суперечити встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації. Іншими словами, якщо під час тимчасового вилученням майна вилучається інформація яка охороняється законом, то її вилучення без відповідного розпорядження суду є неможливим. Однак із цього правила є виключення. В районах, де здійснення правосуддя тимчасово не відбувається, тимчасовий доступ до речей і документів, що містять у собі відомості про банківську, лікарську таємницю, інформацію операторів та провайдерів телекомунікацій, персональні дані особи, може бути проведено на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.

У наступній частині статті будуть розглянуті зміни щодо проведення огляду, обшуку, НСРД.

Зінаїда Чуприна,

адвокат кримінальної практики ЮК "RIYAKO & PARTNERS"

Читайте також:

Форс-мажор під час війни: огляд судової практики