Захист бізнесу в Україні. Судова практика 2021 року

Тема захисту бізнесу в українських реаліях не втрачає своєї актуальності. Ризики втрати клієнтів, отримання збитків та навіть повного припинення всієї господарської діяльності є абсолютно реальними та потребують вжиття належних заходів з боку власників бізнесу. Пріоритетом є саме судовий захист бізнесу, оскільки досудові засоби впливу навіть попри певні позитивні тенденції (створення Ради бізнес-омбудсмена, Комісії з питань захисту бізнесу при Кабінеті Міністрів України, Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів) є вкрай обмеженими та часто не вирішують проблему по суті.

Здійснивши поверхневий аналіз актуальної у 2021 році судової практики у сфері захисту бізнесу можемо визначити наступні її напрями:

1. Кримінальні: обшуки, вилучення майна, арешти, тиск на контрагентів, допити тощо.

2. Податкові: блокування податкових накладних, внесення підприємства до ризикових суб'єктів господарювання, постійні перевірки.

3. Митні: штрафи та блокування постачання товарів.

4. Корпоративні спори та рейдерство.

5. Захист прав на інтелектуальну власність.

6. Економічні санкції.

7. ІТ безпека.

8. Комплаєнс: мінімізація бізнес-ризиків та ефективне управління ними.

9. Захист права власності на майно: виконавче провадження та банкрутство.

Зважаючи на обсяг вищевказаних напрямів судової практики, у цій статті ми спробуємо розкрити лише декілька актуальних питань.

1. Кримінально-правовий аспект

Успішний розвиток бізнесу в Україні завжди супроводжується підвищеним інтересом до нього з боку правоохоронних органів, які інколи використовують кримінальне переслідування як один із методів тиску або ж діють в інтересах конкурентів тощо. Такі слідчі дії як тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна та коштів на банківських рахунках, обшуки, допити, вилучення майна, тиск на контрагентів шляхом допитів їх керівництва тощо є звичним явищем для блокування роботи підприємства.

Найчастіше зустрічаються наступні види зловживань з боку правоохоронних органів:

· вилучення майна у суб'єктів господарювання без належного оформлення протоколів обшуку

· неспівмірне застосування заходів кримінально-правового впливу

· втручання правоохоронців у господарські спори на одній із сторін такого спору з метою тиску на суд чи перешкоджанню судового розгляду та його затягуванню

· довготривале неприйняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та затягування кримінального провадження на стадії досудового розслідування

Досить поширеними на сьогодні питаннями захисту в рамках одного з найболючіших для бізнесу аспектів - вилучення та арешту майна, є наступні:

· безпідставне втручання правоохоронних органів у господарську діяльність підприємства

· звернення правоохоронних органів з клопотанням до слідчого судді про арешт майна тих підприємств, щодо яких не здійснюється кримінальне провадження.

· вилучення та арешт майна, яке не може вважатися речовим доказом у кримінальному провадженні.

· вилучення та арешт майна, на яке не було надано дозволу в ухвалі слідчого судді та яке не відповідає критеріям тимчасово вилученого майна.

· звернення з клопотанням про арешт майна для забезпечення цивільного позову за відсутності такого позову і навіть підозрюваної особи.

· звернення з клопотанням про арешт майна особи, у якої відсутні необхідні процесуальні повноваження.

На захист таких недобросовісних працівників органів досудового розслідування іноді стає судова гілка влади.

Цікавим та небуденним прикладом є справа № 759/474/21, за матеріалами якої орган досудового розслідування звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - завод з переробки сої, що належить на праві приватної власності Товариству. В обґрунтування своїх вимог слідчий посилався на кримінальне провадження, в якому цей об'єкт визнано речовим доказом. Важливою обставиною є те, що слідство ведеться відносно інших юридичних осіб, а Товариство є потерпілим у кримінальному провадженні. Рішенням суду першої інстанції клопотання задоволено та на вказаний об'єкт накладено арешт.

Проте, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Київський апеляційний суд 25.05.2021 року у своїй Постанові встановив, що слідчим суддею не враховано: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб. Також суд дійшов висновку, що після набуття Товариством права власності на завод з переробки сої, протягом 2020 року чотири рази вчинялися реєстраційні дії щодо перереєстрації права власності з Товариства на користь однієї з фінансових установ. У свою чергу, за наслідками звернення Товариства зі скаргами до Міністерства юстиції України наказами цього Міністерства були скасовані як незаконні зазначені записи нотаріусів, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а права законного власника майна, тобто Товариства, відновлені.

Також ефективним шляхом захисту від свавілля правоохоронних органів є звернення до Ради бізнес-омбудсмена, що представляє та захищає інтереси бізнесу в державних органах. Діяльність установи спрямована на забезпечення прозорого ведення бізнесу в Україні, розглядає скарги про можливе вчинення корупційних діянь або інших порушень законних інтересів суб'єктів підприємництва внаслідок дій або бездіяльності, (включаючи рішення) з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, що перебувають у сфері їх управління і їх посадових осіб.

2. Корпоративні спори та рейдерство

На сьогодні можна визначити декілька загальновідомих напрямів рейдерства:

1. фізичне захоплення майна підприємства;

2. перереєстрація прав в реєстрах - захоплення бізнесу й активів шляхом неправомірного втручання у роботу державних реєстрів та маніпуляцією з їхніми відомостями (зміна власника та директора компанії, перереєстрація належного фізичній чи юридичній особі майна тощо);

3. банкрутство компанії-боржника на підставі придбаних або ж штучно сформованих боргів.

У першому випадку задля ефективного захисту доцільно встановити пропускні системи на вході в приміщення підприємства, забезпечити захист шляхом залучення охоронної фірми, провести інструктаж персоналу як діяти та куди звертатися у разі незаконного проникнення невстановлених груп осіб на територію чи в приміщення.

У другому ж випадку найвірогідніше виникне потреба у зверненні за захистом до суду, при цьому на початку рекомендуємо просити суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій чи накладення арешту на майно до вирішення справи по суті, що дозволить вберегти майно від майбутніх маніпуляцій. Не варто також нехтувати зверненням до правоохоронних органів, адже методи рейдерства досить часто є кримінально-караними діяннями.

Проте, у кожному окремому випадку все залежить від конкретних обставин, оскільки судові рішення бувають досить різними.

Для прикладу, Господарським судом Рівненської області 12.11.2021 року прийнято Ухвалу про забезпечення позову у справі № 918/1003/21, шляхом «заборони Агрокомпанії, а також будь-яким іншим третім особам без виключення, від імені та в інтересах такої Агрокомпанії або щодо неї, вчиняти будь-які дії направленні на перешкоджання, без дозволу та присутності представників Заявника та блокування роботи Заявника у будь-який спосіб, спрямованих на одержання у володіння (збір, завантаження, транспортування, зберігання тощо) незавершене виробництво сільськогосподарських культур - кукурудзи, соняшника, сої на земельних ділянках Агрокомпанії».

Більше того, вже 17.11.2021 року той же склад суду приймає наступну ухвалу про заміну заходу забезпечення позову, вжитого Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.11.2021 року, в якій вказані вище заборони включають додатково ще одне сільськогосподарське підприємство.

Тобто, вказаними вище проміжними ухвалами суду (без прийняття судом рішення по суті вимог) фактично надано право третій особі-заявнику на отримання у володіння (збір, завантаження, транспортування, зберігання тощо) майна Агрокомпанії, при чому власнику такого врожаю взагалі заборонено вживати будь-які дії, направлені на захист свого майна.

Звертаємо особливу увагу, що вказані вище заяви про вжиття заходів забезпечення позову, які були задоволені судом, Компанія-заявник подала до пред`явлення позову (!).

Проте, 20.12.2021 року Північно-західним апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Агрокомпанії та прийнято постанову, якою вказані вище ухвали скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви Заявника про забезпечення позову та про заміну одного заходу забезпечення позову іншим до пред'явлення позову.

Якщо ж перехід права власності на іншу особу вже відбувся (перереєстрація прав), існує також можливість звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. При виявленні істотних порушень за наслідками розгляду скарги (загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 днів, що значно швидше аніж судовий), Колегія скасує протиправну державну реєстрацію.

При цьому наполегливо рекомендуємо детально ознайомитись з порядком роботи Колегії, адже часто через формальний підхід до розгляду кожної скарги у її задоволенні може бути відмовлено. Також Колегія не може взяти до розгляду спір, який розглядається судом.

Як приклад захоплення майна комунальної власності можна навести справу, у якій державним реєстратором Реєстраційної служби Полтавського МУЮ Полтавської області без дотримання законодавчо встановленої процедури було вчинено дії з державної реєстрації права приватної власності за юридичною особою на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на належній територіальній громаді міста Полтава земельній ділянці. Зокрема, державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності за забудовником на побудовані без відповідних дозволів Полтавської міської ради (як власника вказаної земельної ділянки) об`єкти. Верховний Суд у своїй Постанові від 13.10.2021 року у справі № 917/1697/20 залишив без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

3. Захист прав на інтелектуальну власність

Окрім захисту права власності на рухоме / нерухоме майно, законодавцем гарантовано захист права кожного на володіння, користування і розпорядження результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

На відміну від країн Європи та США, в Україні питання порушення права інтелектуальної власності стають все гострішими, адже Україна знаходиться у списку країн, які порушують права інтелектуальної власності, завдаючи шкоду економічним інтересам ЄС.

Саме судовий захист в даному випадку є дієвим способом припинення протиправних дій та/або протиправної бездіяльності відповідних осіб.

Так, для прикладу постановою Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 916/3470/19 залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позов про заборону здійснювати використання позначення протикорозійного препарату «WD-40», вилучення з цивільного обороту та знищення товару, оскільки встановлено факти порушення прав і законних інтересів позивача (WD-40 Manufacturing Company) у зв`язку з виготовленням та спробою ввезення (імпорту) в Україну Відповідачем зазначеного в цій постанові товару.

Так, Відповідачу (Товариству) заборонено здійснювати використання позначення протикорозійного препарату «WD-40», яке можна сплутати із знаками за свідоцтвами, які визнані добре відомими в Україні, зокрема нанесення таких позначень на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеними позначеннями, пропонування продукції із нанесеними позначеннями для продажу, продаж, експорт (вивезення), застосування таких позначень в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет.

Водночас суд зазначив про необхідність застосування саме такого способу відновлення порушеного права як вилучення та знищення виготовленого товару у кількості понад 100 тисяч одиниць, що переміщувалися через митний кордон України, оскільки товар містить на собі позначення, характерне лише для продукції, що виробляється Компанією WD-40 Manufacturing Company.

Цікавим прикладом складної, певною мірою гучної та тривалої судової справи, в якій у 2021 році Верховний Суд ухвалив остаточне рішення, є п'ятирічний судовий спір ПАТ «Державний ощадний банк України» з ПАТ «Сбербанк Росії» та АТ «Сбербанк» щодо захисту прав на торговельну марку «Сбербанк» на території України, матеріали якого налічують понад 30 томів.

Так, за результатами судового розгляду визнано недійсним низку свідоцтв на знак для товарів і послуг та міжнародні реєстрації на торговельну марку та заборонено ПАТ «Сбербанк» незаконно використовувати знак для товарів і послуг «СБЕРБАНК» за свідоцтвом, володільцем якого є ПАТ «Державний ощадний банк України».

Водночас, для захисту прав на інтелектуальну власність не слід нехтувати зверненням до правоохоронних органів, адже за незаконне відтворення, розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності настає адміністративна і навіть кримінальна відповідальність.

Важливою подією для досягнення європейського рівня захисту прав інтелектуальної власності та покращення інвестиційного клімату України стало направлення Міністерством економіки України у грудні 2021 року до Верховної Ради України довгоочікуваного проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності».

Проект Закону передбачає імплементацію до законодавства України наступних положень Угоди про асоціацію:

- щодо можливості витребування судом інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, що порушують право інтелектуальної власності;

- щодо застосування попередніх судових заборон щодо посередників, чиї послуги використовуються відповідачем при порушенні права інтелектуальної власності;

- щодо судових заборон проти посередників, чиї послуги використовуються відповідачем при порушенні права інтелектуальної власності;

- щодо можливості застосування разового грошового стягнення;

- щодо принципів відшкодування правовласнику заподіяної шкоди шляхом відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником, або виплати компенсації;

- щодо можливості доведення до загального відома інформації щодо порушення прав інтелектуальної власності та змісту судового рішення тощо.

Отже, на сьогодні наявні певні правові механізми, за допомогою яких можливо захистити бізнес від більшості загроз, необхідно лише вміло та своєчасно їх використати.

Вадим Іванов,

керуючий партнер АО SLA Attorneys

Роман Луцько,

адвокат АО SLA Attorneys

8 тис. ситуацій та алгоритмів дій для юриста - в Інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН. Спробуйте у складі професійного рішення LIGA360: Юрист.