Створення міжнародного холдингу - цілком закономірний процес для бізнесу, що розвивається, прагнучого вийти на зовнішні ринки капіталу і збуту. Крім того, міжнародні холдинги вважаються класичними оптимізаторами витрат бізнесу в цілому і на сплату податків зокрема. Усе це робить їх дуже привабливими організаційно-правовими формами для українського бізнесу, звичайно, за умови ефективного використання нормативної бази європейських і безподаткових юрисдикцій. Цим питанням була присвячена інтернет-конференція "Міжнародні холдингові структури для українського бізнесу"організована компанією ЛІГА :ЗАКОН.
Про доцільність створення міжнародних холдингів, про кроки по їх створенню, а також можливих проблемах говорили Андрій Вишнєвськийстарший партнер адвокатської фірми ENGARDE, керівник практики реструктуризації і корпоративного права, а також адвокат Роман Огневюк.
Загальні питання створення
Передусім варто відмітити, що українське законодавство про холдинги знаходиться на початковому шляху свого розвитку. Тому створення холдингів в Україні на даний момент не дає тих вигод і преференцій, які можна отримати при створенні міжнародної холдингової структури, говорять експерти.
Так, вітчизняне законодавство істотно завужує поняття холдингу. Згідно Закону "Про холдингові компанії"холдингова компанія - це акціонерне товариство, яке володіє, користується і розпоряджається акціями (долями, паями) двох або більше за підприємства. А Господарський кодекс України і зовсім говорить про те, що холдинговою компанією може бути виключно публічне акціонерне товариство. Тому експерти говорять про створення холдингів не в розумінні українського законодавства, а в розумінні, необхідному для ведення бізнесу.
Річ у тому, що в Україні будь-яка юридична особа, яка володіє істотними корпоративними правами інших підприємств (дочірніх підприємств), виконує функції холдингуне дивлячись на те, що формально, юридично (за законодавством України) холдингом не є.
Як тільки бізнес досягає критичної маси розвитку і йому потрібно вихід на зовнішні ринки капіталу, і консолідацію активів, і вихід на IPO, необхідно створювати холдинг. Для цього оборот бізнесу має бути досить великим. Фахівці звертають увагу на те, що для кожного бізнесу цифра є "своєю", але, принаймні, не повинно бути жалко витратити 50 тис. євро в рік на обслуговування холдингової структури секретарською компанією (номінальним акціонером), зарубіжними адвокатами і аудиторами.
Є декілька моделей управління холдингом. Вибір моделі залежить від складності холдингової структури. Якщо у холдингової компанії один власник і при цьому холдингова компанія володіє одним дочірнім підприємством, то система корпоративного управління буде нескладною і грунтуватиметься на ухваленні одноосібних рішень власником бізнесу, які повинні виконуватися менеджерами дочірнього підприємства. Якщо ж будується складна холдингова структура, то система корпоративного управління може включати компанію менеджера, яка здійснює фактичне управління бізнесом.
Вибір юрисдикції
Андрій Вишнєвський: "На даний момент оптимальною юрисдикцією холдингової компанії є Кіпр" |
Експерти дали декілька порад по вибору оптимальній юрисдикції холдингової компанії.
Отже, холдинг створюється в тій або іншій юрисдикції залежно від:
- наявність договору про уникнення подвійного оподаткування;
- цілей власників бізнесу;
- податкового законодавства конкретної юрисдикції, наприклад, наявність capital gain tax (податку на приріст капіталу).
На їх думку, на даний момент оптимальною юрисдикцією є Кіпр.
Проте слід мати на увазі, що останніми роками парламент неодноразово намагався денонсувати Угоду з Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, за допомогою якого встановлений ряд податкових преференцій (на останньому голосуванні не вистачило трьох голосів). Таким чином, існує ризик того, що згодом доведеться переформатувати усю холдингову структуру або її частину.
З урахуванням вищевикладеного останнім часом все частіше використовуються голландські холдингові компаніїякі також досить вигідні, проте дорожчі в змісті і складніші в управлінні. При цьому слід зважати на специфіку при формуванні статутного капіталу дочірньої компанії голландського холдингу, зокрема, для отримання податкових преференцій необхідно, щоб голландська компанія володіла прямо щонайменше 50 відсотками капіталу української дочірньої компанії і внесла інвестицію в розмірі щонайменше 300 тис. доларів США в капітал дочірньої компанії.
Юристи представили оптимальну структуру на прикладі двох партнерів : компанія партнера А і компанія партнера б засновані на Кіпрі. Ці кіпрські компанії засновують спільний холдинг в Голландії. Холдинг володіє корпоративними правами українських підприємств.
В цьому випадку, з урахуванням нюансів Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Голландією, при трансферті прибутку в голландський холдинг ставу оподаткування складає 0 %, при оподаткуванні прибутку в Голландії ставу - 0 %, при перерахуванні прибутку на Кіпр ставу - 0 %, при розподілі дивідендів на Кіпрі ставу - 0 %.
Варто звернути увагу на те, що якщо бізнес знаходиться у тому числі в Російській Федерації, то у зв'язку з позицією російською податковою доцільніше створювати холдинг в Голландії.
Холдинг і АМКУ
Роман Огневюк: "Українське антимонопольно-конкурентне законодавство є архаїчним" |
Експерти нагадують: в певних випадках створення холдингової структури може вважатися концентрацією, що вимагає отримання дозволу АМКУ. Це залежить від існуючої корпоративної структури бізнесу, а також від економічних показників бізнесу.
Так, дозвіл АМКУ потрібний в декількох випадках. По-перше, коли сукупна вартість активів або сукупний об'єм реалізації товарів суб'єктів концентрації за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 12 млн євроі при цьому:
- вартість (сукупна вартість) активів або об'єм (сукупний об'єм) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менше як у двох учасників концентрації з урахуванням стосунків контролю перевищує суму, еквівалентну 1 млн євро, і
- вартість (сукупна вартість) активів або об'єм (сукупний об'єм) реалізації товарів в Україні хоч би одного учасника концентрації з урахуванням стосунків контролю перевищує суму, еквівалентну 1 млн євро, визначену по курсу Національного банку України, який діяв в останній день фінансового року.
По-друге, дозвіл АМКУ знадобиться, якщо незалежно від сукупної вартості активів або сукупного об'єму реалізації товарів учасників концентрації частина товару на певному ринку будь-якого учасника концентрації або сукупна частина учасників концентрації з урахуванням стосунків контролю перевищує 35 відсотківі концентрація відбувається на цьому або суміжному з ним ринку товару.
Проте пан Вишнєвський і пан Огневюк попереджають: українське законодавство в цій частині є архаїчним і майнові пороги, встановлені для концентрації, дуже низькі. Так, побудувавши холдинг, потрібно буде кожного разу отримувати дозвіл АМКУ при купівлі навіть малого підприємства.
Окрім цього, українське законодавство практично не сегментує концентрації залежно від товарного ринку. Наприклад, якщо підприємець займається зерном і придбаває автомиття, йому все одно знадобиться дозвіл АМКУ, якщо вказані пороги будуть перевищені. При цьому з аналогічними проблемами можна зіткнутися і в таких країнах, як Кіпр, Сербія, Туреччина.
Про мінуси
Не могли не згадати експерти і про недоліках холдингіввідмітивши, що будь-яка позитивна риса може виявитися негативною і навпаки.
Наприклад, недоліком може здатися абсолютна прозорість структури: якщо говорити про ідеал, то вершину холдингу займає акціонер, у якого є історія бізнесу, прийнята іноземними банками. Звідси негатив: його усі бачать, про нього усі знають, легко простежити рух грошових потоків.
Тому для нашої дійсності це найголовніший недолік, який, проте, перетворюється на абсолютна перевага при підготовці до IPO або при залученні позикового фінансування від іноземних банків. При цьому для приховання реальних власників бізнесу часто використовуються послуги секретарських компаній (номінальних акціонерів), а також схеми з трастовими компаніями.
Серед інших недоліків:
- щорічні витрати на зміст холдингової структури;
- складніша система корпоративного управління;
- рекомендації ВХСУ і ВСУ по практиці вирішення корпоративних суперечок;
- часте зневажливе відношення ДПАУ до угод про уникнення подвійного оподаткування;
- необхідність реєстрації іноземної інвестиції;
- низькі пороги для отримання дозволу АМКУ на концентрацію і т. д.