На початку поточного року в Асоціації правників України обговорили плюси, мінуси та суть законопроектів про присяжних разом із заступником Міністра юстиції України Олександром Банчуком. Він презентував проекти законів та розповів про окремі ідеї щодо підвищення ефективності розгляду справ судом присяжних. Нагадаємо, що Мін'юст розробив два законопроекти щодо запровадження класичного суду присяжних. Так, проектом №2710 вносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. №2709 передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців. Вже 2 січня Кабмін вніс обидва законопроекти на розгляд до парламенту. Таким чином, у 2021 році в Україні фактично може запрацювати класичний суд присяжних, який буде здійснюватися колегією із семи осіб.
Вже на початку березня АПУ звернулися до Верховної Ради України із закликом якнайшвидше прийняти законопроекти. Ми поспілкувалися з Ігорем Фоміним, адвокатом, керуючим партнером «Fomin&Partners», колишнім членом Вищої ради правосуддя, та дізналися чому це важливо та деталі щодо проектів закону.
- Чому суд присяжних - це важливо?
- Не існує у демократичному суспільстві іншої інституції для захисту прав людини, окрім суду. Не працює суд - ми отримуємо революції. Народ, не маючи можливості поновлення порушених прав, поновлює їх зі зброєю на вулиці. Декілька поколінь українців жили у Радянському Союзі - державі, де права людини були виключно теорією. Певний проміжок часу суду взагалі не існувало, він був знищений, а працювали, так звані, трійки. Вранці людину привозили, били, змушували підписати визнання, а вже ввечері розстрілювали у підвалах. Мільйони заплатили кров'ю у страшній системі суспільного життя. Залишки цієї хвороби досі існують: і у нас, і поряд з нашими кордонами.
Опонентам суду присяжних хочу відповісти словами Анатолія Коні, відомого правника часів Російської імперії, прокурора та судді:
«…діячі судового змагання не повинні забувати, що суд, у відомому сенсі, це школа для народу, з якої, крім поваги до закону, повинні виноситися уроки служіння правді і поваги до людської гідності... Важливе педагогічне значення суду присяжних саме в тому, щоб ці люди, відірвані на певний час від своїх буденних і часто абсолютно безбарвних занять і поєднані однією загальною справою, глибокою за значенням і моральною відповідальністю, що покладається на них, несли із собою, розтікаючись по своїх куточках, не тільки піднесену свідомість виконаного обов'язку громадського служіння, але й облагороджуючий спогад про правильне і гідне ставлення до людей».
|
Ігор Фомін |
- Чи не достатньо професійного суду?
- Суд присяжних аж ніяк не виключає діяльність професійного судді. Суд присяжних - це право вибору людини, яку намагаються визнати винною у порушенні правил суспільного життя, визначених кримінальним законом і призначити їй за це покарання. Крім того, це право громадянина на безпосереднє здійснення правосуддя та участь у діяльності судової гілки влади. А небажання мати суд присяжних - це фактичне намагання звузити конституційні права громадян України.
- Чому не професіонал юрист, а просто громадянин має приймати рішення щодо винуватості чи невинуватості особи? Які запобіжники закладені в проекті закону?
- Як я вже зазначав, один суд не виключає інший. Людина, життя якої під загрозою покарання за злочин, який вона, можливо, не вчиняла, має вибір: довіряти своє майбутнє професійному судді чи суду громадян. І ніхто її в цьому не може обмежити.
Щодо запобіжників. Запобіжники чого? Справедливого вироку? Достатності доказів для визнання людини винною? Це - питання конкуренції обвинувачення і захисту. Надати оцінку їх роботі має не обов'язково професіонал - юрист. Крім того, розвиток, у тому числі суспільних інституцій можливий тільки у конкурентному середовищі. Професійний суд в Україні давно вже схилений не на реальну оцінку доказів, а на обвинувальний вирок. Про це кажуть 99%+ постановлених ним відповідних рішень. Це не працює на користь суспільства. Як і обвинувачення. Шукають крайніх, а не винних.
- Чи готова громадськість почути голос правників?
- Це, мабуть, питання до громадськості /посміхається/. Я впевнений, що народ України достойний довіри. У тому числі для безпосереднього прийняття рішень про вину особи у кримінальній справі.
- Чому правнича спільнота зацікавлена в таких змінах?
- Люди йдуть до суду за справедливим рішенням, і вони погодяться із ним, навіть, якщо воно не на їхню користь. Я переконаний у цьому, так само, як і більшість правників. Закон, що не виконується - не закон, а нерішуче побажання. Вже більше 20 років норми Конституції України щодо суду присяжних не виконуються. Впевнений, що вже потрібно забезпечити умови для повноцінного функціонування інституту присяжних в Україні.
- Чому для правників важливо брати участь у законотворчій діяльності?
- Я переконаний, що закони мають реалізувати закладену у них мету. Правник не можуть бути осторонь від змін законодавства, оскільки надалі вони мають щоденно виконувати ці правила. Саме ті, хто застосовує закон на практиці, бачать та розуміють механізм його роботи.
Законотворці мають бути зацікавлені у співпраці із правничою спільнотою ще більше. Бо саме через відсутність такого діалогу ми бачимо невтішні результати - неконституційні закони, недієздатний апарат і розбалансовані суспільні відносини.
Ігор Фомін, керуючий партнер «Fomin&Partners»
Тримайте руку на пульсі у період кризи, забезпечте себе надійною базою інформаційно-аналітичних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для підготовки до судових спорів та перевірок на підприємстві, для створення договорів будь-якої складності та тематики, для швидкого реагування на зміни бізнес-партнера. Обирайте Антикризовий пакет ІТ-продуктів ЛІГА:ЗАКОН та приймайте тверді та зважені рішення вже сьогодні. Замовити.
