Останні зміни до господарського процесуального законодавства України, що набрали чинності 15.12.2017, ознаменувалися появою нового учасника суднового процесу - свідка, як будь-якої дієздатної фізичної особини, якій відомо будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений година і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
До вказаних змін раніше чинний Господарський процесуальний кодекс України містив лише положення про долю у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів (ст. 30).
Так, у судновому процесі могли брати доля посадові особини та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для надання пояснень із питань, що виникають під година розгляду справи. Ці особини зобів' язані булі з'явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про відомі їм обставини та відомості у справі, податі на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
З появою свідка як нового повноцінного процесуального учасника в господарських судах процесуальне законодавство також було доповнено новим засобом доказування - показаннями свідка.
У ст. 73 ГПК вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, й інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюють такими засобами : 1) письмовими, речовими й електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідок викладає письмово в заяві, у якій зазначає ім 'я (прізвище, ім 'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серію та номер паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які йому відомо, джерела обізнаності щодо цих обставин, а також підтвердження про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчує нотаріус.
Оксана Духовна |
Сторін, третіх осіб і їх представників за їхньою згодою, зокрема за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть допитати як свідків про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Не вимагають нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допитий їх як свідків. Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України суд викликає свідка для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи в разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Отже, новий ГПК чітко визначає порядок надання свідком своїх показань у справі, що складається з двох взаємопов 'язаних етапів.
На першому етапі показання свідка має бути оформлене тільки в письмовій нотаріальній формі як заяви свідка, яка повинна містити низку обов'язкових законодавчо встановлених реквізитів, серед яких можна виокремити загальні реквізити (дані про особу-свідка, викладення обставин, які йому відомо, та джерела їх походження), а також спеціальні реквізити (підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та підтвердження готовності з'явитися до суднового засідання за наявності ухвали суду в цій частині для підтвердження своїх свідчень).
На цьому етапі потрібно враховувати наявність винятку в частині відсутності вимоги нотаріально посвідчувати підпис сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допитий їх в конкретному процесі як свідків.
На іншому етапі суд на підставі звернення (клопотання про виклик свідка до суднового засідання) будь-якої зі сторін справи (позивача, відповідача, третьої особини) встановлює суперечність між нотаріальною заявою свідка та іншими доказами по справі, чи наявності сумніву щодо змісту, достовірності, повноти таких доказів. Якщо таку суперечність, неповноту не вбачають, суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання сторони по справі.
Подібна практика вже наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так, звернемося до ухвали Київського апеляційного господарського суду 07.02.2018 у справі № 910/10597/17 за позовом ТОВ "АЛЬМАТЕРРА" до ТОВ "РІШБУР" про стягнення заборгованості за договором купівлі- продаж товарів.
Під година розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції передставники позивача (апелянта) звернулися з відповідним клопотанням про виклик як свідка директора товариства для надання інформації, що стосується суті спору, а саме підтвердження чи спростування факту укладення між сторонами будь-якого іншого договору, крім договору купівлі- продаж № 32/Ф від 22.02.2013, а також факту ведення з боку відповідача переговорів щодо врегулювання спору із заборгованості, що є, за вказаним договором у період із грудня 2016 року.
Судова колегія дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання про виклик як свідка директора товариства немає, із огляду на наявні в матеріалах справи пояснення та докази, які є достатніми для прийняття суднового рішення в цій справі. Ба більше, на думання колегії суддів, у цьому випадку, пояснення свідка мають підтверджувати відповідні письмові докази, самі лише посилання свідка на певні обставини суд не може прийняти як належний доказ, що підтверджує ті чи інші юридичні факти.
Тобто фактично в окресленій ситуації колегія суддів говорити про необхідні оформлення пояснень свідка відповідно до вимог ГПК (письмова нотаріальна заява свідка), адже інакше ці пояснення не може бути прийнято як належний та допустимий доказ по справі.
Отже, із одного боку в новому ГПК, із змінами, що набрали чинності 15.12.2017, розширено коло засобів доказування шляхом появи показання свідків як нового засобу доказування, з іншого боку, чітко регламентовано процедуру надання свідком своїх показань із метою недопущення безпідставного затягування суднового процесу, зловживання сторонами своїм процесуальним правом із посиланням на змагальність суднового процесу та сприяння суду у зборі відповідних доказів.
Оксана Духовна,
адвокат, к.ю.н., радник ЮФ INPRAXI
Також читайте інші статті автора:
"Невизнання судом права власності інвесторів на квартири: благо або покарання";
"Відповідальність за аліментну заборгованість: зміни 2018 року".
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтесь системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.