Останні зміни до господарського процесуального законодавства України, що набрали чинності 15.12.2017, ознаменувалися появою нового учасника судового процесу - свідка, як будь-якої дієздатної фізичної особи, якій відомо будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
До вказаних змін раніше чинний Господарський процесуальний кодекс України містив лише положення про участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів (ст. 30).
Так, у судовому процесі могли брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для надання пояснень із питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи зобов'язані були з'явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про відомі їм обставини та відомості у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
З появою свідка як нового повноцінного процесуального учасника в господарських судах процесуальне законодавство також було доповнено новим засобом доказування - показаннями свідка.
У ст. 73 ГПК вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, й інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюють такими засобами: 1) письмовими, речовими й електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідок викладає письмово в заяві, у якій зазначає ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серію та номер паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які йому відомо, джерела обізнаності щодо цих обставин, а також підтвердження про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчує нотаріус.
Оксана Духовна |
Сторін, третіх осіб і їх представників за їхньою згодою, зокрема за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть допитати як свідків про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Не вимагають нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України суд викликає свідка для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи в разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Отже, новий ГПК чітко визначає порядок надання свідком своїх показань у справі, що складається з двох взаємопов'язаних етапів.
На першому етапі показання свідка має бути оформлено тільки в письмовій нотаріальній формі як заяви свідка, яка повинна містити низку обов'язкових законодавчо встановлених реквізитів, серед яких можна виокремити загальні реквізити (дані про особу-свідка, викладення обставин, які йому відомо, та джерела їх походження), а також спеціальні реквізити (підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та підтвердження готовності з'явитися до судового засідання за наявності ухвали суду в цій частині для підтвердження своїх свідчень).
На цьому етапі потрібно враховувати наявність винятку в частині відсутності вимоги нотаріально посвідчувати підпис сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх в конкретному процесі як свідків.
На другому етапі суд на підставі звернення (клопотання про виклик свідка до судового засідання) будь-якої зі сторін справи (позивача, відповідача, третьої особи) встановлює суперечність між нотаріальною заявою свідка та іншими доказами по справі, чи наявності сумніву щодо змісту, достовірності, повноти таких доказів. Якщо таку суперечність, неповноту не вбачають, суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання сторони по справі.
Подібна практика вже наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так, звернемося до постанови Київського апеляційного господарського суду 07.02.2018 у справі № 910/10597/17 за позовом ТОВ «АЛЬМАТЕРРА» до ТОВ «РІШБУР» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів.
Під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції представники позивача (апелянта) звернулися з відповідним клопотанням про виклик як свідка директора товариства для надання інформації, що стосується суті спору, а саме підтвердження чи спростування факту укладення між сторонами будь-якого іншого договору, крім договору купівлі-продажу № 32/Ф від 22.02.2013, а також факту ведення з боку відповідача переговорів щодо врегулювання спору із заборгованості, що є, за вказаним договором у період із грудня 2016 року.
Судова колегія дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання про виклик як свідка директора товариства немає, із огляду на наявні в матеріалах справи пояснення та докази, які є достатніми для прийняття судового рішення в цій справі. Ба більше, на думку колегії суддів, у цьому випадку, пояснення свідка мають підтверджувати відповідні письмові докази, самі лише посилання свідка на певні обставини суд не може прийняти як належний доказ, що підтверджує ті чи інші юридичні факти.
Тобто фактично в окресленій ситуації колегія суддів говорить про необхідні оформлення пояснень свідка відповідно до вимог ГПК (письмова нотаріальна заява свідка), адже інакше ці пояснення не може бути прийнято як належний та допустимий доказ по справі.
Отже, із одного боку в новому ГПК, із змінами, що набрали чинності 15.12.2017, розширено коло засобів доказування шляхом появи показання свідків як нового засобу доказування, з іншого боку, чітко регламентовано процедуру надання свідком своїх показань із метою недопущення безпідставного затягування судового процесу, зловживання сторонами своїм процесуальним правом із посиланням на змагальність судового процесу та сприяння суду в зборі відповідних доказів.
Оксана Духовна,
адвокат, к.ю.н., радник ЮФ INPRAXI
Також читайте інші статті автора:
«Непризнание судом права собственности инвесторов на квартиры: благо или наказание»;
«Відповідальність за аліментну заборгованість: зміни 2018 року».
Усі рішення судів Ви можете легко найти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM, створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтесь системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.