Коригування митної вартості товарів, що імпортуються, у бік її збільшення, на жаль, вже стало нормою. Лише небагато імпортерів можуть похвалитися відсутністю подібних проблем на митниці. Більшість же вже змирилася з тим, що для пропуску своїх товарів на митну територію України їм необхідно спочатку сплатити митний збір і ПДВ виходячи з тієї вартості, яку визначить митниця, а потім - йти до суду і домагатися відміни рішень митниці і повернення виниклих внаслідок цього рішення переплат.
У багатьох випадках рішення митних органів про коригування митної вартості товарів приймаються без достатніх правових підстав, з порушенням встановленої процедури і без належного обгрунтування ціни, визначеної в якості митної вартості. На щастя для підприємців, суди, як правило, не залишають без уваги такі порушення. Якщо у імпортерів є усі належним чином оформлені документи, що однозначно вказують на ринкову вартість товару, і їх юристи зуміли виразно пояснити суду, чому рішення митниці незаконно, то вірогідність відміни такого рішення дуже висока.
Але добитися при цьому не лише відміни рішення про коригування митної вартості товарів, але і стягнення з держбюджету сум ПДВ і митного збору, надмірно сплачених внаслідок завищення митної вартості товару, в нинішніх реаліях майже нереально. Більшість судів в задоволенні подібних вимог відмовляють. Причому кількість відмов стала вже настільки великою, що навіть юристи, що представляють інтереси імпортерів, стали замислюватися над тим, чи коштує взагалі його заявляти.
Аргументи "проти"
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з бюджету сум податкових переплат, що виникли у зв'язку із завищенням митницею митної вартості товарів, суди найчастіше посилаються на те, що позивачем не дотриманий порядок повернення надмірно сплачених платежів.
Згідно ст. 301 ТК повернення помилково і надмірно зарахованих до державного бюджету сум митних платежів з держбюджету здійснюється згідно Бюджетного і Податкового кодексіву порядку, встановленому Миндоходов. Нині такий порядок визначений наказом Держмитслужби від 20.07.2007 № 618 "Про затвердження Порядку повернення платникам податків засобів, що враховуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних і інших платежів, помилково і надмірно сплачених до бюджету, контроль за стягуванням яких здійснюється митними органами" (далі - Порядок № 618).
Відповідно до розділом III Близько № 618 для повернення з Держбюджету митних або інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, платникові податків необхідно подати в загальній відділ митного органу, що здійснював оформлення митної операції, заява довільної форми, підписане керівником і головбухом цього платника податків. Така заява має бути подана впродовж 1095 днів після зарахування відповідних засобів до бюджету.
На підставі такої заяви відповідний відділ митниці повинен перевірити факт перерахування митних платежів до бюджету і наявності переплати і, якщо ці обставини підтвердяться, - підготувати укладення про повернення надмірно сплачених платежів. На підставі такого укладення, отриманого від митного органу, орган Держказначейства повинен підготувати платіжні документи на перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок, вказаний в укладенні митниці, і впродовж 5 робочих днів здійснити повернення засобів з бюджету.
На думку судів, у випадку якщо платником податків не дотримана вказана процедура, зокрема, не подана заява про повернення надмірно сплачених платежів, то він не може вимагати повернення переплат в судовому порядку. Відповідна позиція відбита, приміром, в постановах ВАСУ від 22.01.2013 № До/9991/1320/12 і від 12.12.2013 № До/800/22948/13.
Виходячи з такого підходу до тлумачення законодавства, вимога про повернення надмірно сплачених сум митного збору і ПДВ дійсно виглядає зайвою. Мовляв, відмінивши рішення про коригування митної вартості, платник податків зможе повернути надмірно сплачені засоби в позасудовому порядку.
Більше того, деякі підприємці вже сумніваються у безпеці подібної вимоги, побоюючись, що у випадку якщо суд не задовольнить таку вимогу, митники можуть взагалі відмовити в поверненні надмірно сплачених засобів, пославшись на рішення суду про відмову в поверненні надмірно сплачених засобів.
Аргументи "за"
На нашу думку, вищезгадана позиція незаконна і необоснованна.
Згідно ч. 2 ст. 55 Конституцій кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Як випливає з Рішення КСУ від 25.11.97 № 6-зпце означає, у тому числі, що скарги на рішення, дії або бездіяльності органів державної влади підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що ухваленим раніше законом міг бути передбачений інший порядок їх розгляду.
Отже, не дивлячись на те, що законодавством передбачений позасудовий порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, підприємство має право повернути такі платежі на підставі рішення суду.
Тим паче, що статтею 27 ТК прямо передбачено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадовців пов'язане з виплатою грошових коштів, їх виплата здійснюється за рахунок держбюджету органами Держказначейства на підставі рішення суду про задоволення скарги повністю або частково. Крім того, можливість списання засобів з бюджету за рішенням суду про повернення платникові податків надмірно і помилково сплачених податків і зборів передбачена пп. 5 п. 9 розділу VI "Завершальні і перехідні положення" Бюджетного кодексу.
Задоволення позову платника податків про відміну рішення митного органу прямо пов'язане з виплатою грошових коштів, а саме з поверненням надмірно і помилково сплачених митних і інших платежів. А раз так, то законодавством прямо передбачена можливість повернення таких платежів на підставі рішення суду. І це перша причина для того, щоб при спростуванні рішень митних органів про коригування митної вартості і далі заявляти вимоги про повернення засобів з державного бюджету.
Відмовляючи імпортерам в задоволенні їх позовів про стягнення з бюджету платежів, надмірно сплачених у зв'язку із завищенням митної вартості, унаслідок наявності в законодавстві можливості повернення таких платежів в позасудовому порядку, суди тим самим обмежують право платника податків на судовий захист.
|
Євгеній Даниленко |
Крім того, таким чином вони змушують платників податків проходити досить тривалу процедуру, що вимагає ухвалення рішень відразу двома державними органами. І тільки у тому випадку, якщо один з цих органів відмовить в поверненні засобів, суди, можливо, покладуть на них обов'язок по примусовому поверненню надмірно сплачених до бюджету засобів.
Така ситуація призводить до того, що термін знаходження на бюджетних рахунках засобів, які платники податків із-за незаконних рішень митних органів вимушені були сплатити до бюджету, істотно збільшується в часі. Тим самим, по суті, за рахунок утиску прав приватного бізнесу забезпечується незаконне, безкоштовне кредитування державного сектора економіки.
Це - друга причина для пред'явлення позовів про повернення засобів з державного бюджету, при спростуванні рішень митних органів про коригування митної вартості товарів.
Відрадно лише, що останнім часом тенденція в судовій практиці трохи міняється. Так, приміром, визначенням від 05.12.2013 року у справі № До/800/36226/13 ВАСУ залишив в силі рішення апеляційного суду про задоволення вимоги про стягнення з бюджету суми надмірно сплаченої суми митного збору і ПДВ. Аналогічний підхід відбитий також в визначенні ВАСУ від 15.01.2014 № До/800/48476/13.
Тобто, надія на те, що судова практика все-таки зміниться, є. І це третя причина для пред'явлення вищезгаданих позовів.
Четверта причина може бути сформульована так: пред'являючи позов про стягнення надмірно сплачених засобів з бюджету, платник податків нічого не втрачає.
Судовий збір за подачу майнового позову все одно доведеться платити, оскільки рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан платника податків. Згідно ж листу ВАСУ від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12 вимоги про відміну рішень суб'єктів владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими вимогами.
У разі відмови в задоволенні такої вимоги платник податків зможе звернутися в митні органи з вимогою про повернення надмірно сплачених митних платежів в загальному порядку, передбаченому Порядком № 618. Відмова у виплаті таких засобів унаслідок того, що суд не задовольнив відповідну вимогу позивача, буде так само незаконний, як і відмова на будь-кому другом надуманій основі. Але у разі виникнення суперечки із цього приводу у платника податків буде на руках такий серйозний козир, як рішення суду, в якому буде однозначно прописано, як повинен був діяти платник податків.
Якщо ж суд задовольнить вимогу про стягнення з бюджету надмірно сплачених митних платежів, то платник податків зможе повернути свої гроші без отримання укладення органів митниці, шляхом безпосереднього звернення в органи Держказначейства. Адже останні, згідно наказу Мінфіну від 12.10.2011 № 1280можуть здійснювати безперечне списання грошових коштів державного бюджету на підставі рішення суду.
Висновок:
Оспорюючи рішення митних органів про коригування митної вартості товарів, платникам податків слід і далі вимагати не лише відміни цих рішень, але і стягнення з держбюджету грошових коштів, надмірно сплачених у зв'язку з ухваленням таких рішень.
Євгеній Даниленко
юрист, АБ "Letrado"
____________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
