Тест ділової мети в судовій практиці

Молодший партнер Legal House Дмитро Кулік проаналізував деякі особливості Конвенції MLI
27.12.2019, 16:25
1033
19

Конвенцію MLI, яка набула чинності для України 1 грудня 2019 року, податкова юридична спільнота обговорює вже більше року. Документ великий, складний і надзвичайно важливий для бізнесу.

Для того, щоб платники не зловживали податковими пільгами в транскордонних операціях, окрім інших запобіжників, Конвенція впроваджує тест основної мети (Principle Purpose Test). Стаття 7 містить положення про те, що податкова може відмовити платнику в користуванні податковими пільгами, якщо основною або однією із цілей операції платника є отримання податкових пільг за Конвенцією. Якщо раніше для застосування пільгової ставки податку на підставі конвенції про уникнення подвійного оподаткування на практиці достатньо було мати довідку про податкове резиденство отримувача та підтвердження того, що отримувач пасивних доходів є їх беніфіціарним власником, а не посередником чи агентом, то тепер необхідно буде рахуватись і з тестом основної мети.

Тест основної мети не є новинкою для українських платників податків. Вже майже 10 років при оформленні результатів податкових перевірок контролюючі органи використовують концепцію «ділової мети», доводячи відсутність господарських операцій через відсутність ділової мети у суб'єктів правовідносин. Саме поняття «ділової мети» активно використовується в судовій практиці, хоча й зустрічається в Податковому кодексі України лише як визначення в пункті 14.1.231 Податкового кодексу України.

Невизнання відсотків за кредитом у складі витрат

В справі № 826/10852/15 від 23.07.2019 суд став на сторону контролюючого органу і звернув увагу на те, що економічний ефект від будь-якої господарської операції не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

В результаті планової податкової перевірки контролюючий орган зробив висновок, що Товариство безпідставно включило до складу витрат відсотки за користування кредитними коштами, що були сплачені нерезиденту - афілійованій особі. Висновок ґрунтується на тому, що договір між Товариством та нерезидентом був укладений без наявності ділової мети, оскільки кредитні кошти використовувались для купівлі зерна, яке в майбутньому поставлялось цьому ж нерезиденту-кредитору.

Суд зазначив, що «Отримання позивачем від пов'язаної особи-нерезидента коштів у позику для забезпечення власної господарської діяльності не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а викликало виключно збільшення товариством витрат з метою мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток».

Дмитро Кулік

Детальний аналіз цього кейсу доводить, що для підтвердження наявності ділової мети в кожній господарській операції, необхідно забезпечити наявність економічної мети у кожного із учасників операції.

На обов'язковість наявності розумної економічної мети в кожній господарській операції платника податків звернув увагу Верховний суд і у зовсім «свіжій» постанові від 05.11.2019 р. у справі № 818/6203/13-а. Верховний суд констатував, що тільки за умови наявності економічної мети господарська операція вважається вчиненою в межах господарської діяльності платника податків і може бути врахована в його обліку. Так, якщо за певних причин товар продається нижче собівартості, а до витрат на збут включаються витрати на транспортування, то платник податків повинен довести наявність об'єктивних факторів, які спричинили зниження ціни продажу товару й збитковість господарської операції, та підтвердити, що первинною його метою все ж було отримання прибутку.

Чи мають комерційні угоди економічний ефект?

Цікавий підхід використав суд при розгляді справи № 2а-3376/10/1370 за позовом фізичної особи - підприємця до контролюючого органу відносно скасування податкового повідомлення-рішення. Податківці дійшли висновку про нереальність господарських операцій між ФОП та Товариством в зв'язку з відсутністю економічного ефекту від наданих Товариством послуг, які полягали в пошуку потенційних клієнтів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків фіскалів, оскільки фізичною особою-підприємцем не було надане підтвердження збільшення продажів та збільшення кількості клієнтів внаслідок надання послуг Товариством, а отже для ФОП відсутній економічний ефект від послуг контрагента.

Суд резюмував, що «Застосування угод і вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності.»

В бізнесі є прийнятним, що та чи інша господарська операція не завжди досягає позитивного економічного ефекту, хоча і була на нього спрямована, проте платникам податків необхідно доводити, що ними вчинялись всі можливі дії для досягнення позитивного результату.

Так саме і в справі № 813/1066/16 контролюючий орган дійшов висновку, що взаємовідносини ФОП та ряду юридичних осіб позбавлені розумної економічної мети, оскільки внаслідок здійснення ними господарських операцій ФОП не отримав реального економічного ефекту, що свідчить виключно про бажання ФОП оптимізувати своє податкове навантаження.

За результатами розгляду матеріалів справи суд зазначив, що «лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені у межах господарської діяльності. А отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а також створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому.»

Судова практика свідчить також і про те, що якщо контролюючими органами надано достатньо переконливих доводів та доказів відносно відсутності ділової мети в тій чи іншій господарській операції, то в більшості випадків судові рішення виносяться не на користь платника податків, навіть за умови наявності у нього належним чином оформлених документів.

Критерії PPT-тесту, тесту основної мети, починають застосовуватись до господарських правовідносин з 1 січня 2020 року. Це означає, що вже за декілька днів критерії «ділової мети» розповсюджуватимуться і на транскордонні угоди. Будь-які операції з нерезидентами будуть під пильним оком фіскалів. Тим не менш ще є час переглянути свої структури та операції з іноземними контрагентами та підготувати відповідні обґрунтування.

Молодший партнер Legal House Дмитро Кулік

За допомогою сервісу «Референт» у системі моніторингу та аналізу судових рішень VERDICTUM досить просто контролювати появу нових судових позицій з питання, що вас цікавить. Для цього достатньо сформувати пошуковий запит, використавши все різноманіття доступних критеріїв, та поставити результати запиту на контроль. Якщо ви ще не користуєтеся системою, замовте тест і переконайтеся в її ефективності.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись