Забезпечення належного захисту інтересів клієнта в кримінальних провадженнях, очевидно, вимагає від адвоката глибокого аналізу матеріалів кримінального провадження та виявлення процесуальних недоліків і прогалин у пред'явленому обвинуваченні, які можливо використати для успішної реалізації обраної стратегії.
Однією з поширених ситуацій, яку сторона захисту може використати на свою користь, є відсутність у матеріалах досудового розслідування відповідних постанов про визначення або зміну групи прокурорів або слідчих.
Здавалося б, потенційний «джекпот» для сторони захисту, у матеріалах досудового розслідування відсутня постанова про включення до складу відповідної групи прокурора, що прийняв важливе процесуальне рішення, або слідчого, який проводив обшук, під час якого вилучено ключові для обвинувачення докази.
Ще краще, якщо відомості про таку постанову відсутні й у реєстрі матеріалів досудового розслідування, поданому разом з обвинувальним актом до суду, а також відомості про такого прокурора або слідчого відсутні й у наявних у матеріалах витягах із Єдиного реєстру досудових розслідувань, актуальних на час проведення відповідної слідчої дії або прийняття процесуального рішення.
Наявність обставин відсутності належних повноважень у прокурора або слідчого надає можливість стороні захисту стверджувати про незаконність прийняття процесуального рішення або проведеної слідчої дії, а також про недопустимість доказів, отриманих за результатами її проведення.
Вказане ще у 2021 році визнано і практикою Верховного Суду, зокрема рішеннями від 03.03.2021 у справі № 522/11807/18, від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15, і така позиція залишається незмінною до цього часу.
Випадки відсутності постанов на підтвердження повноважень прокурора або слідчого є поширеними й у нашій особистій практиці.
Так, в одному з кримінальних проваджень за статтями 191, 358, 366 КК України, яке перебуває на розгляді в суді, відсутня постанова про визначення прокурора (групи прокурорів), що дає підстави нам стверджувати про незаконність прийнятого прокурором рішення про об'єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження.
У цьому випадку прокурор прийняв рішення про об'єднання трьох матеріалів досудового розслідування, кожен за відповідною статтею інкримінованого надалі обвинувачення.
При цьому в матеріалах відсутня постанова про визначення прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні за статтею 366 КК України, до його об'єднання з основним провадженням за статтею 191 КК України. Тобто, з погляду КПК України, прокурор приєднав до основного провадження інше, у якому він не був наділений повноваженнями процесуального керівника.
Відсутні відомості про таку постанову й у долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування; на додаток, стороні захисту навіть не відкрито витяг із ЄРДР у цьому кримінальному провадженні до його об'єднання з основним.
|
Юліан Мунтяну |
Які це може мати наслідки? Одна з можливих приємних перспектив для сторони захисту - визнання незаконною постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження, а відтак і безпідставності повідомлення особі про підозру, пред'явлення обвинувачення за приєднаним епізодом та виправдувальний вирок у цій частині обвинувачення, а також визнання недопустимими доказів, зібраних у кримінальному провадженні до його об'єднання з основним.
Водночас визнаємо, що функціонал ЄРДР не дозволив би прокурору внести відомості про об'єднання таких проваджень, якщо в кожному з них до Реєстру не внесено відомості про включення його до складу групи прокурорів.
Але слід зазначити, що єдиним належним підтвердженням повноважень прокурора є саме постанова керівника органу прокуратури, що неодноразово підтверджено практикою Верховного Суду.
При цьому аналогічна ситуація наявна і в іншому провадженні, у якому ми здійснюємо захист особи, але в ньому відсутні постанови на підтвердження повноважень прокурора вже в 17 кримінальних провадженнях до їх об'єднання з основним, де також під час відкриття матеріалів стороні захисту для ознайомлення відповідних постанов не надано.
Ще в одному кримінальному провадженні з нашої практики встановлено відсутність постанови про включення слідчого, що надавав доручення оперативному підрозділу на проведення огляду мобільного телефону особи, до складу групи слідчих у кримінальному провадженні.
Відомості, отримані за результатом такого огляду, використовуються стороною обвинувачення для доведення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Які це може мати наслідки для судового розгляду? Визнання незаконним доручення слідчого та недопустимими всіх доказів, здобутих за результатами виконання такого доручення оперативним підрозділом.
Звісно, наслідки щодо визнання недопустимими доказів або визнання незаконними рішень, прийнятих за відсутності підтвердження повноважень, настануть лише в тому випадку, якщо прокурор не надасть відповідні постанови вже під час судового розгляду.
Можливість їх надання під час судового розгляду, у тому числі під час апеляційного та касаційного перегляду, також давно визнано практикою Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду ще від 24.01.2022 у справі № 426/22634/18 визнано, що невідкриття постанови, якою визначено прокурора (групу прокурорів) у кримінальному провадженні, стороні захисту під час відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК, якщо вказану постанову було надано під час судового розгляду, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не впливає на визнання доказів недопустимими та скасування судових рішень.
Також важливим із цього питання є рішення об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 07.04.2025 у справі № 349/508/16-к, якою підтверджено право суду касаційної інстанції самостійно перевіряти процесуальні документи щодо повноважень слідчих і прокурорів, якщо такі документи надані стороною обвинувачення вже тільки під час касаційного розгляду.
Таким чином, за логікою наведеної судової практики, процесуальні рішення щодо повноважень слідчого або прокурора існували на стадії досудового розслідування, стороні захисту їх не відкрито з невідомих причин, а лише через декілька років прокурор надав їх у судовому засіданні вже апеляційної чи касаційної інстанції, і це не викликає будь-яких сумнівів щодо можливості їх виготовлення вже задовго після направлення обвинувального акта до суду.
Водночас відсутні будь-які можливості перевірки обставин виготовлення таких постанов саме на вказану в них дату їх винесення.
На нашу думку, такі рішення можуть виглядати логічними лише за умови повної довіри до законності дій сторони обвинувачення, що складно навіть уявити за сучасних реалій.
Варто погодитись, що проблема відсутності в матеріалах кримінального провадження процесуальних рішень щодо повноважень слідчого та прокурора є досить поширеною, як і факти можливого виготовлення примірників таких постанов уже після прийняття рішення про направлення обвинувального акта до суду.
При цьому сторона захисту позбавлена будь-яких можливостей доведення таких обставин.
Яким ми бачимо можливе вирішення такої ситуації?
Уже понад 4 роки в усіх органах прокуратури функціонує інформаційна система «Система електронного документообігу органів прокуратури України». Основне її призначення - це реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі зі збереженням скан-копій відповідних матеріалів, проставленням штрихкодів із датами реєстрації та реєстраційними номерами.
Крім цього, функціонал зазначеної системи вже на цей час дозволяє реєстрацію та обмін зі збереженням електронних версій внутрішніх документів органів прокуратури - рапортів, вказівок, контрольних завдань, наказів керівника органу прокуратури тощо.
Крім цього, майже відсутня можливість реєстрації в системі документа іншою датою, ніж фактична, а наявні шляхи обходу таких обмежень можуть бути легко усунені на програмному рівні.
Системи електронного документообігу з аналогічним функціоналом наявні й в усіх органах досудового розслідування.
Достатньо зобов'язати органи прокуратури та органи досудового розслідування реєструвати як кореспонденцію внутрішнього документообігу постанови про визначення або зміну прокурора/слідчого (групи прокурорів / групи слідчих) для усунення будь-яких питань щодо своєчасності винесення відповідних рішень і забезпечення можливості перевірки їх наявності під час досудового розслідування.
З практичної точки зору, навіть відсутня потреба у внесенні змін до КПК України. Достатньо передбачити обов'язок реєстрації таких документів у відповідних інструкціях із питань діловодства та положеннях про систему електронного документообігу із передбаченням дисциплінарної відповідальності за невиконання таких дій.
Вважаємо, що введення зазначеного механізму значним чином сприятиме забезпеченню принципу законності та дотримання належної правової процедури в кримінальному процесі.
При цьому відсутність реєстрації постанов щодо повноважень слідчого та прокурора автоматично викликатиме сумніви щодо їх фактичного винесення у відповідний день, які мають і будуть трактуватись на користь підозрюваного та обвинуваченого, що дасть змогу остаточно розв'язати проблему можливих порушень і зловживань сторони обвинувачення.
Юліан Мунтяну,
адвокат кримінальної практики
юридичної компанії Riyako&Partners
LIGA360 допомагає адвокатам ефективно керувати своїми справами. Отримуйте доступ до оновлень законодавства та детального аналізу судових рішень. Використовуйте аналітичні інструменти для прогнозування результатів судових спорів, які підвищують шанси на успіх ваших клієнтів. Замовте персональну презентацію, щоб дізнатися більше.
