Вступ.
Значущість агропромислового сектору економіки України важко переоцінити. Саме ним забезпечувалася левова частка ВВП країни від моменту проголошення незалежності. До сьогодні Україна, незважаючи на спричинені війною труднощі та збитки, залишається одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у світі. Рекордні показники експорту пшениці, кукурудзи та соняшника забезпечили нашій державі репутацію одного з найбільших постачальників зернових культур у світі. А отже повномасштабне вторгнення рф поширює свій негативний вплив далеко за межі наших кордонів, створюючи загрозу голоду для малозабезпечених країн. Викладене зумовлює актуальність аналізу нагальних проблем в агропромисловому секторі з метою відшукання ефективних шляхів їх вирішення.
Щодо труднощів фермерської діяльності, спричинених військовими діями.
Окупація частини територій, систематичні обстріли, мародерство, рейдерські захоплення та інші злочини, вчинювані рф, суттєво ускладнюють, а подекуди – просто унеможливлюють розвиток аграрної промисловості. Так, за останні три роки українське фермерство опинилося на межі виживання, стикнувшись чи не з усіма гіпотетично можливими труднощами, зокрема:
- Підрив Каховської ГЕС.
06.06.2023 військами рф на території Херсонської області було вчинено акт екоциду, а саме підірвано п’яту за розміром в Україні Каховську гідро-електростанцію. Терактом було спричинено екологічну катастрофу, що призвела до загибелі людей, тварин, руйнувань, затоплення значної частини територій, а також кардинальної зміни екосистеми регіону, що може мати незворотні та згубні наслідки.
За 1,5 роки з моменту події розмір шкоди досі не встановлено. Значна частина сільськогосподарських угідь було затоплено, врожай знищено, а подальше повноцінне використання землі за цільовим призначенням неможливо через відсутність зрошувальної системи. Останнє є фактично втратою земельного угіддя (зокрема, для здійснення сільськогосподарської діяльності) на невизначений термін. Хоча дана подія є загальновідомим фактом, саме на «потерпілу» сторону (тобто на аграріїв) покладається обов’язок доказування: а)наявності збитків; б)їх розміру; та в)причинно-наслідкового зв’язку між подією та наслідком; Відповідно, постає питання про збір доказової бази.
Першочергове значення тут має доступ до пошкодженого майна. Через окупацію, обстріли та мінування територій далеко не всі власники мають змогу оглянути місце події та зафіксувати належним чином спричинену шкоду (документальний опис, фото- або відеозапис, експертиза тощо). До завершення бойових дій та бодай часткового розмінування території отримати безпечний доступ до землі чи іншого майна не вбачається можливим, тому юридичного алгоритму дій в цьому напрямку фактично не існує.
Щоб підвищити шанси на отримання відшкодування не достатньо дочекатися завершення війни. Варто приділити увагу збору/відновленню та збереженню документів, створених в ході здійснення фермерської діяльності. Перелік не є вичерпним та включає: договори, угоди, фіскальні чеки, квитанції, банківські виписки, акти приймання-передачі робіт, товарно-транспортні накладні тощо. При цьому слід пам’ятати, що до збитків належать як фактично понесені витрати (витрати на купівлю техніки, насіння, оплату палива, заробітну плату працівників, орендні платежі тощо), так і упущена вигода (договори із контрагентами, звіти за минулі роки, плани розвитку підприємства і т.п.).
В даному випадку в нагоді може стати нотаріальне посвідчення договору (якщо таке здійснювалося), або вчинення реєстраційних дій відносно майна. В такому разі відомості відображаються та зберігаються в реєстрах, а документи оцифровуються, що робить їх менш вразливими до знищення. Також важливо підтримувати комунікацію із контрагентами, постачальниками, співробітниками та ін., хто прямо чи опосередковано задіяний у виконанні договорів та може бути залучений в якості свідка або посприяти у відновленні документів.
Усі зібрані данні мають бути детально описані у заявах та зверненнях до державних органів, таких як СБУ, НПУ, ДСНС та ін., із додаванням копії усіх наявних доказів. Оскільки за фактом вчинення екоциду вже відкрито кримінальне провадження, звернення буде підставою для залучення в статусі потерпілого.
Також 8 листопада 2023 року ВРУ проголосувала за законопроєкт про Реєстр збитків, завданих Росією. Метою створення є захист прав та інтересів України та її громадян, зокрема, надає можливість подавати відомості щодо збитків, завданих рф, та сприяє утворенню компенсаційних механізмів.
22.03.2024 року у Києві з’явився Офіс реєстру збитків, завданих Росією, а вже від 02.04.2024 подання заяви стало можливим через застосунок ДІЯ. Щоправда, наразі не всі категорії заяв є доступними (зокрема, не для юр. осіб), проте на 2025 рік заплановано запуск усіх 45 категорій заяв. Крім того, важливо здійснювати моніторинг на предмет відшукання джерел отримання державної підтримки фермерства (державні програми, проєкти підтримки та розвитку, гранти, міжнародна підтримка та ін.).
- Рейдерство
Рейдерство в Україні з’явилося разом із набуттям незалежності, а з початком повномасштабного вторгнення набуло особливої актуальності. Однією з ключових проблем у боротьбі з даним явищем є те, що за понад 30 років самостійного існування нашої держави жоден нормативно-правовий акт не містить визначення даного поняття, на чому неодноразово наголошували науковці та практики. Таким чином, кримінально-правовий захист, фактично, обмежується кількома статтями Кримінального кодексу України, які частково охоплюють склад такого правопорушення, як рейдерські атаки. Зокрема, передбачено кримінальну відповідальність за протиправне заволодіння майном (ст.206-2), підробку документів (ст.205-1), та протидію законній господарській діяльності (ст. 206).
Як повідомляє ContrAgent з посиланням на Офіс Генпрокурора, у 2024 році зареєстровано 323 кримінальні провадження про рейдерство (на 11% менше, ніж у 2023 році та у 1,8 рази менше, ніж у 2021). При цьому лише 28% усіх зареєстрованих проваджень потрапили до суду. Однак чи дійсно така «позитивна» статистика зумовлена зниженням рівня злочинності? Цілком логічно припустити, що з огляду на описані вище причини значна частина потерпілих осіб або не знає про факт захоплення, або ж не реєструє звернення за відсутністю доказів.
Крім того, важливо враховувати «осучаснення» методів рейдерських захоплень. У суспільстві з початку 90-х років сформовано стійке уявлення про дане правопорушення як про силове захоплення майна (землі/підприємства тощо). Проте на сьогодні рейдерське захоплення супроводжується вчиненням «чорних» нотаріальних та/або реєстраційних дій, шахрайських схем, використання підроблених документів, корупційних схем тощо. Більш того, подекуди «перехід прав» хоча й відбувається проти волі власника, проте формально може мати абсолютно законний характер.
Тому як для суб’єктів господарювання-сільгоспвиробників, так і для фізичних осіб - фермерів важливо ретельно відстежувати юридичну долю належного їм майна (землі, будівель тощо) навіть за відсутності доступу до них. Наприклад, періодично здійснювати перевірки на предмет внесення змін в державні реєстри (зокрема, після кібератаки). У разі виявлення змін з ініціативи сторонніх осіб - одразу звернутися до Національної поліції, Офісу протидії рейдерству, СБУ тощо. Крім того, оскільки діяльність «чорних» нотаріусів та державних реєстраторів «процвітає» на тимчасово окупованих територіях, одним із можливих засобів протидії може бути подання скарги до Мін’юсту. Своєчасне звернення підвищує шанси на ефективний захист та полегшить в майбутньому процес повернення майна.
Що ж до діяльності юридичних осіб-аграріїв, не зайвим буде (за можливості) подбати про вдосконалення статутних документів та передбачення додаткових запобіжників на кшталт обов’язковості нотаріального посвідчення договорів, та/або ускладнення процедури зміни керівників. Такі заходи якщо й не убезпечать повністю, то принаймні суттєво ускладнять процес захоплення підприємства або вчинення правочинів від його імені.
- Мародерство.
Окрему статтю збитків становлять незаконно привласнені та вивезені окупантами об’єкти рухомого майна, серед яких: зернові культури та ємності для їх зберігання (елеватори), врожай, сільськогосподарська техніка, худоба, добрива та ін. За своєю природою рухоме майно легко переміщати в просторі та реалізувати, натомість відстежити його «шлях» буває просто неможливо. Крім того, значна частина переліченого належить до продуктів харчування або тваринного світу, а відповідно – має обмежений строк придатності, що фактично унеможливлює повернення викраденого в натурі. Тому завдану мародерством шкоду доцільно обраховувати із прив’язкою до грошового еквіваленту. Орієнтирами можуть слугувати вартість закупівлі (для поголів’я, добрив, техніки) або визначена в договорах ціна запланованої реалізації (наприклад, для врожаю), а за відсутності таких – середня ринкова вартість відповідного товару у визначений часовий проміжок. Також дуже важливо пам’ятати, що само по собі подання заявки не гарантує автоматичне отримання відшкодування, що й зумовлює потребу у доказах.
Також слід зауважити, що питання про стягнення з держави-агресора репарацій та розподіл коштів між постраждалими передбачає тривалу судово-розрахунково-аналітичну роботу. Як висновок, очікувати «стрімкого» відшкодування не варто. Тому переважне число фермерів сьогодні самотужки змушені відбудовувати та розвивати свою справу, хоча й не без участі держави.
- Щодо евакуації підприємств та освоєння нових територій.
Повномасштабне вторгнення та окупація частини областей змусило людей шукати порятунку у західних областях України. Окрім власне людських життів, на окупованих територіях розміщалася значна частина підприємств, деякі з яких мали критичне значення для держави. З огляду на це КМУ було розроблено програму евакуації підприємств із зони бойових дій. Участь у даній програмі здійснюється за ініціативою заявника шляхом заповнення гугл-форми, проте й тут є ряд нюансів. По-перше, програма стосується лише зареєстрованих юридичних осіб або ФОП, серед яких формується рейтинг за ступенем пріоритетності. Перевагу отримують стратегічно важливі підприємства, а також виробники товарів першої необхідності (хліб та інша їжа, питна вода, одяг та інше) для потреб цивільного населення, ЗСУ та Сил ТРО. Звідси випливає, що суб’єкти середнього та малого підприємництва, скоріш за все, не підпадуть під критерій «пріоритетних».
Програма включає безкоштовний переїзд (розміщення підприємства та розселення персоналу), підбір площ для розміщення виробництва (оплата оренди та/або купівлі приміщення/площі покладається на суб’єкта господарювання), підбір працівників в місці дислокації після переїзду (що в умовах дефіциту робочої сили є досить сумнівним). Крім того, оскільки сільське виробництво потребує використання освоєних земельних площ із конкретним цільовим призначенням, вибір території суттєво скорочується.
Крім того, з огляду на невідкладність переїзду та тривалістю розгляду заявок представники фермерства часто просто не мають змоги чекати на державну допомогу та змушені займатися процесом евакуації та наступної адаптації самостійно. Тут в нагоді можуть стати волонтерська допомога, фонди підтримки, іноземні інвестори, а подекуди - об’єднання фермерів між собою.
- Мінування, обстріли та блекаут.
Повернені під контроль ЗСУ території землі потребують «відновлення» так само, як будь-яка інша інфраструктура. Так, значна частина сільськогосподарських угідь Херсонщини наразі не можуть бути використані за цільовим призначенням. Посів, обробка та/або збір врожаю несуть суттєвий ризик для працівників та техніки через систематичні обстріли. Дефіцит кваліфікованих саперів та обстріли уповільнюють процес розмінування територій (що й без того є тривалим), що призводить до вимушеного простою. Крім того, обстріли енергетики та перебої з електроенергією також частково блокують діяльність аграріїв.
Хоча процес відновлення триватиме десятиліття, частина робіт виконується і тепер. Зокрема, державою у 2024 році реалізовану низку програм щодо надання безповоротної фінансової допомоги аграріям у прифронтових зонах. У січні 2025 році вкотре стартувала державна програма компенсації шляхом прийняття заявок через Державний аграрний реєстр на розмінування агроземель.
Також 29.01.2025 між Мінагрополітики та Офісом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні під час візиту на Херсонщину підписано Меморандум, яким заплановано вдосконалення функціонування ДАР (Державного аграрного реєстру) в частині обліку та впорядкування даних в аграрному секторі. ДАР є аналогом європейських реєстрів сільгоспвиробників, та забезпечує онлайн доступ до програм підтримки, грантів тощо (закупівля худоби, добрив насіння і т. ін.) усім зареєстрованим агровиробникам.
Крім того, набуває все більшої популярності використання «зеленої» енергетики, що є окремою темою для вивчення.
- Втрата логістичних та комерційних зв’язків.
Окупація не тільки позбавила аграрний сектор частини виробничої площі, а й порушила напрацьовані роками логістичні маршрути (в першу чергу, морські) та налагоджені комерційні зв’язки. До правових способів подолання наслідків даної ситуації можна віднести: вибудовування нових наземних маршрутів, пошук контрагентів, підписання нових угод, розширення сфер переробки вирощеного товару з метою спрощення реалізації тощо. В даному випадку уваги заслуговує ретельна перевірка потенційного контрагента, детальне вивчення умов договорів та ретельний підхід до їх укладення, оскільки ризики шахрайства лишаються високими.
- Замість висновку.
Слід підкреслити, що навіть у форс-мажорних обставинах важливо не нехтувати професійною юридичною допомогою, що сприятиме більш швидкому та ефективному подоланню проблем. За відсутності чіткого правового алгоритму дій важливо застосовувати існуючі правові запобіжники.
