Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Докази та доказування у кримінальному судочинстві: суддя висвітлила практику Верховного Суду

Реклама

Суддя ККС ВС Світлана Яковлєва розповіла про докази та доказування у кримінальному судочинстві на прикладі практики Верховного Суду.

Вона нагадала, що за ст. 84 Кримінального процесуального кодексу доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження (показання, речові докази, документи, висновки експертиз).

Світлана Яковлєва акцентувала на оцінюванні доказів, яке має здійснюватися за такими правилами:

  • жоден доказ не має наперед встановленої сили;

  • сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого;

  • перевірка належності, допустимості, достовірності доказів (статті 85 і 86 КПК);

  • врахування достатності доказів та їх взаємозв'язку.

В аспекті підстав для визнання доказів недопустимими Світлана Яковлєва навела правовий висновок ККС ВС у справі № 455/844/16-к. У постанові ККС ВС вказано, що, вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення тією мірою, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених у ч. 2 ст. 87 Кодексу, послатися на конкретний пункт цієї норми.

Важливим є висновок об'єднаної палати ККС ВС від 15 січня 2024 року у справі № 683/694/20 про розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення в повідомленні про підозру та в обвинувальному акті. ОП ККС ВС виснувала, що за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, то такі розбіжності не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Суддя зауважила, що проникнення до житла чи іншого володіння особи, огляд та обшук - це процесуальні дії, які потребують попереднього дозволу суду. У цьому контексті вона розглянула практику ВС з таких питань:

  • здійснення процесуальних дій без дозволу суду або з порушенням його суттєвих умов;

  • порядок проведення огляду місця події чи житла, обшуку;

  • використання доказів, отриманих з відкритих джерел;

  • проведення слідчого експерименту та експертиз;

  • використання доказів, здобутих в іншому кримінальному провадженні;

  • особливості використання та оцінки негласних слідчих (розшукових) дій;

  • контроль за вчиненням злочину;

  • недозволені методи слідства;

  • наслідки порушення права особи на захист та ін.

За матеріалами пресслужби Верховного Суду

У щоденній роботі юристу важливо мати під рукою достовірні норми, актуальну судову практику й чіткі орієнтири для правового аналізу. LIGA360 створена саме для цього: точні дані, швидка навігація, глибока аналітика без зайвого шуму. Замов індивідуальну презентацію, щоб оцінити, як комплексне рішення спрощує роботу в реальних кейсах.

LIGA360 дає змогу адвокатам у сфері кримінального права знайомитися з експертною аналітикою, що допоможе в роботі:

Використання відеоконференцзв'язку в кримінальному процесі: плюси та недоліки;

Висновки експерта в галузі права як ефективний інструмент захисту під час судового розгляду;

Оскарження "іншою особою" вироку на підставі угоди зі слідством: тенденції судової практики, проблемні питання та перспективи вирішення.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини