Забудова територій, пов'язаних з археологічними пам'ятками, потребує дотримання спеціальних вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 580/539/24 (постанова від 28.01.2026 р.), у якій перевірив законність затвердження містобудівних умов та обмежень для реконструкції житлового будинку.
Правова проблема полягала в тому, чи достатньо для надання містобудівних умов відомостей кадастру про цільове призначення землі, якщо ділянки розташовані в межах територій археологічних пам'яток. Департамент архітектури та містобудування міської ради наполягав, що відповідні обставини самі собою не є підставою для відмови. Верховний Суд натомість наголосив на необхідності враховувати правовий статус земель і встановлені режими їх використання. Формального зазначення обмежень у містобудівних умовах недостатньо, якщо заявлені наміри забудови не відповідають містобудівній документації.
Поки юрист вручну збирає судову практику з різних джерел, час на побудову стратегії скорочується. Ресурс "Судова робота" в LIGA360 об'єднує судові рішення, правові позиції Верховного Суду та практику ЄСПЛ, а інструменти пошуку й AI допомагають швидше дістатися до суті. Замовте демо та перевірте можливості системи для підготовки до судових справ.
Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а рішення про скасування містобудівних умов - без змін. Постанова не проголошує формального відступу від попередніх правових позицій, але конкретизує застосування вимог щодо забудови земель історико-культурного призначення.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.