Виконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача.
Якщо ж позов пред'явлено в інтересах боржника, то позовна заява підлягає поверненню заявникові без відкриття провадження у справі, а якщо це встановлено після відкриття провадження у справі, то такий позов підлягає залишенню без розгляду.
Ухвали суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, про повернення заяви позивачеві), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24, інформує пресслужба ВС.
LIGA360 скорочує шлях до потрібних рішень - усі необхідні документи та актуальна правова інформація під рукою. Замовте презентацію і переконайтеся, як система полегшує роботу юриста.
Обставини справи
Під час виконання рішення суду про стягнення боргу з боржниці приватний виконавець виявив, що вона не має власного майна для погашення заборгованості. Водночас було встановлено, що під час перебування в шлюбі подружжя набуло у власність земельну ділянку та житловий будинок, які були зареєстровані за чоловіком. Після настання строку повернення суми позики між подружжям було укладено шлюбний договір, за умовами якого набуте в період шлюбу майно є особистою власністю того з подружжя, за ким зареєстроване. Після розірвання шлюбу чоловік подарував земельну ділянку й житловий будинок дочці сторін.
На думку приватного виконавця, такі договори укладені боржником на шкоду кредитору з метою запобігання зверненню стягнення на майно, тобто є фраудаторними, що й стало підставою для подання позову про визнання правочинів недійсними та визначення частки боржниці у спільному майні.
Суд першої інстанції повернув позовну заяву приватного виконавця в інтересах боржниці з тих підстав, що Закон «Про виконавче провадження» не передбачає повноважень державного або приватного виконавця на звернення до суду з позовом в інтересах стягувача або боржника у виконавчому провадженні. Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу приватного виконавця, ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Переглядаючи судові рішення у справі, Велика Палата ВС звернула увагу, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має не особистий, а виключно службовий інтерес, який полягає у виконанні покладених на нього державою посадових обов'язків і досягненні такого результату, за якого судове рішення буде виконаним.
Діяльність виконавця обумовлюється необхідністю підтримання принципів законності й верховенства права, а не інтересом конкретного учасника виконавчого провадження. Забезпечення найбільш сприятливої ситуації для досягнення виконання судового рішення відповідає не лише інтересам суспільства, яке, безумовно, зацікавлене в підтриманні правопорядку в державі, а й майновим чи немайновим інтересам стягувача у виконавчому провадженні.
Тому виконавець вправі звернутися до суду з позовами про визначення частки боржника у спільному майні та про оспорення фраудаторного правочину саме в інтересах стягувача (а не боржника) у виконавчому провадженні.
Водночас пред'явлення виконавцем позову в інтересах боржника має наслідком або повернення позовної заяви заявникові на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК, або (якщо провадження вже відкрите) залишення її без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК.
Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про повернення виконавцю поданої ним позовної заяви в інтересах боржниці.
У цьому контексті, дійшовши висновку про скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, Велика Палата ВС підтвердила можливість перегляду в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення позивачеві заяви, скасованої постановою апеляційного суду, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому Велика Палата ВС наголосила, що ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК (ч. 2 ст. 328 КАС, п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Судова практика не терпить зволікань. У розділі «Судова робота» LIGA360 уже працює AI Експрес-аналіз - інструмент, який за лічені секунди покаже суть рішень Верховного Суду. Замовте презентацію LIGA360.
Читайте також аналітику в LIGA360:
Правова позиція ВС щодо неефективності вимоги про утримання від дій за нікчемним правочином
