У разі неповернення в повному обсязі вилучених як речові докази грошових коштів унаслідок порушення правил їх зберігання, що призвело до їх втрати, власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України. При цьому держава виступає відповідачем через відповідні органи державної влади, а кошти підлягають стягненню безпосередньо з Державного бюджету України, без зазначення в резолютивній частині рішення суду відомостей про суб'єкта виконання.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 521/8236/23 (провадження № 61-638св25).
Обставини справи
У справі, що переглядалася, позивачка звернулася з позовом, зокрема, до ГУ НП в Одеській області з вимогою стягнути з Державного бюджету України на свою користь майнову та моральну шкоду, посилаючись на те, що під час обшуку у 2017 році було вилучено долари США, які належали її спадкодавцю. Після скасування арешту та ухвали суду про повернення цього майна органи досудового розслідування повернули лише частину грошей, тоді як решта коштів залишилася неповерненою, частина з них була визнана підробленою і вилучена з обігу. Позивачка вважала, що невиконання судового рішення та бездіяльність правоохоронних органів призвели до завдання їй майнової і моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошові кошти, вилучені як речові докази, всупереч закону у встановлений законодавством 3-денний строк не були передані на зберігання, а тому вимоги позивачки в частині відшкодування їй завданої майнової шкоди в заявленому розмірі підлягають задоволенню. Крім того, враховуючи значний розмір майнової шкоди, тривалий час, протягом якого не виконувалась ухвала про скасування арешту на майно і повернення грошових коштів, суд вважав доведеним факт завдання позивачці моральної шкоди в заявленому розмірі та вважав такий розмір справедливим. При цьому присуджені позивачці грошові кошти суд ухвалив стягнути з рахунків ГУ НП в Одеській області.
Правові позиції Верховного Суду та пов'язана аналітика - у новій LIGA360. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи оскаржувані відповідачем судові рішення, КЦС ВС зазначив, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачка має право на відшкодування майнової шкоди за вилучене під час обшуку майно, оскільки вилучені грошові кошти в іноземній валюті не в повному обсязі були повернуті внаслідок порушення правил зберігання такого майна та його подальшого зникнення.
Так, КЦС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди в заявленому нею розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
Разом з тим КЦС ВС дійшов висновку про наявність підстав для зміни порядку стягнення коштів на відшкодування шкоди, оскільки суди попередніх інстанцій, незважаючи на те, що позивачка просила стягнути суми коштів з Державного бюджету України, стягнув їх з рахунків ГУ НП в Одеській області як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів.
Згідно зі ст. 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі ст. 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отож, суд касаційної інстанції зазначив, що у разі втрати чи неповернення стороною кримінального провадження вилученого майна, що було визнане речовим доказом, відшкодування завданої шкоди здійснюється безпосередньо з Державного бюджету України, а не з рахунків окремого органу державної влади.
За повідомленням пресслужби Верховного Суду
Мінімізуйте юридичні ризики з LIGA360. За допомогою наших інструментів прогнозуйте результати судових справ, перевіряйте контрагентів на наявність санкційних, міжнародних, родинних і бізнес-зв'язків, а також отримайте доступ до найповнішої бази рішень ЄСПЛ та аналітичних матеріалів від наших експертів. Оцініть усі можливості роботи з LIGA360, замовивши індивідуальну презентацію.
Читайте також: Помилка держави - не ваш тягар
