З 24 лютого 2022 року Україна живе в умовах повномасштабної війни, однак конституційне право людини на судовий захист не підлягає обмеженню навіть під час воєнного стану. У зв'язку з цим суди продовжують свою роботу, а для тих, які не мають змоги здійснювати правосуддя через бойові дії, Верховний Суд змінив територіальну підсудність.
У правовій державі одним з найбільш ефективних способів захисту прав і свобод є судовий захист. Проте чи можливо звернутися до суду за захистом будь-яких прав та інтересів?
Дійсно, кожна особа має право на захист свого права чи інтересу. При цьому однією з головних умов для звернення до суду є не лише наявність прав чи інтересів, а й їх порушення, невизнання або оспорювання на момент звернення до суду. У цій статті детальніше розберемося щодо порушення прав та інтересів як обов'язкової умови звернення до суду.
1. Встановлення факту порушення права чи інтересу
Перш ніж звертатися до суду з позовом, необхідно встановити, як саме та ким порушуються права чи законні інтереси, які особа бажає захистити.
Порушення, наприклад, цивільних прав може проявлятися в, зокрема, недотриманні сторонами вимог закону в момент вчинення правочину; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності; спричиненні особі майнової чи моральної шкоди та ін.
При цьому трапляються випадки передчасного звернення до суду, коли право чи інтерес на момент подачі позову ще не порушені. Наприклад, часто особи, яких попереджають про майбутнє звільнення, оскаржують таке попередження в судовому порядку. Однак такий позов не може бути задоволений судом, адже права особи на працю, яка на момент звернення до суду не звільнена та продовжує виконувати роботу, не порушені.
Розглядаючи подібну справу, Верховний Суд констатував, що з урахуванням підстав та змісту позовних вимог ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є оскарження наказу про звільнення та поновлення на роботі (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 127/29246/22).
В іншій справі позивач звернувся до суду з вимогами щодо оскарження проміжних рішень, прийнятих у процедурі передачі майнового комплексу до сфери управління Фонду державного майна України. Однак Верховний Суд дійшов висновку, що такі рішення самі по собі не спричиняють порушення прав чи інтересів позивача, а відтак не можуть бути самостійним предметом судового оскарження. З огляду на об'єктивну відсутність правових наслідків у вигляді порушення прав та інтересів позивача Суд визнав звернення до суду передчасним та констатував відсутність юридичного спору (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 160/4029/23).
Отже, захист прав чи інтересів у судовому порядку можливий у тому разі, якщо на момент звернення до суду відповідне право чи інтерес уже порушені.
Приміром, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень безпосередньо в позовній заяві обов'язково потрібно вказувати обґрунтування порушення прав чи інтересів позивача. Важливо, що порушення прав не повинно бути абстрактним. Сама по собі незгода позивача з, наприклад, оскаржуваним рішенням не є тотожним порушенню права.
Розглядаючи справу № 320/5934/22, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду вказав, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 320/5934/22).
Тобто порушення повинно полягати в обґрунтуванні негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені права чи інтереси.
Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд Верховного Суду, який зазначив, що необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23).
Трапляються випадки, коли одна особа звертається до суду за захистом порушених прав іншої особи чи навіть держави.
Показовою ву цьому контексті є справа, у якій Велика Палата Верховного Суду розглядала питання щодо права природоохоронної організації на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що природоохоронна організація відповідно до положень Орхуської конвенції, законів України та свого статуту має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства й окремих осіб з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або усунення порушень вимог екологічного законодавства. При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості(постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2022 року у справі № 487/6970/20).
Крім того, слід звернути увагу, що залежно від того, ким саме порушуються права чи інтереси, визначається відповідач у справі. Так, позовні вимоги заявляються саме до тієї особи, яка порушує права чи інтереси позивача.
LIGA360 знає, що час юриста - найдорожчий ресурс. У розділі "Судова робота" вже доступний AI Експрес-аналіз практики Верховного Суду - швидко, точно, без зайвих пошуків. Почніть працювати з LIGA360 вже сьогодні.
Таким чином, звертаючись до суду, позивач повинен підтвердити, які саме права чи інтереси та яким чином порушені особою, до якої заявлені позовні вимоги.
2. Визначення ефективного способу захисту права чи інтересу
Від того, за захистом якого права чи інтересу звернулася особа, залежить застосування конкретного способу захисту. Судовий захист спрямований на поновлення порушеного права чи припинення дій, які порушують таке право. З цією метою під час розгляду справи суд з'ясовує як характер порушеного права, так і можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.
У справі № 185/7969/15-ц позивач просив захистити його честь і гідність шляхом зобов'язання відповідача публічно вибачитися за поширення негативної інформації в телевізійних передачах, а також стягнути моральну шкоду. Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про відмову в позові, вказавши, що примусове вибачення не передбачене статтями 16, 277 ЦК України як спосіб судового захисту, а також що позов не було заявлено до безпосередніх поширювачів інформації - відповідних телерадіоорганізацій. За таких обставин обраний позивачем спосіб захисту та визначений ним склад відповідачів не відповідали характеру спірних правовідносин, що виключало задоволення позову (постанова Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 185/7969/15-ц).
Зазначене узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 25 травня 2011 року у справі «Редакція газети «Правовоє дєло» та Штекель проти України» (заява № 33014/05).
Якщо позивач обрав спосіб захисту, який не відповідає способам, визначеним законодавством, або ж суперечить закону, то це є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 354/609/15-ц, від 20 березня 2024 року у справі № 134/154/20.
При цьому варто зауважити, що процесуальні кодекси надають право судам захищати права та інтереси не лише тими способами, які прямо визначені законом. Суд може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, якщо саме такий спосіб призведе до ефективного захисту прав та інтересів.
Наприклад, у справі № 509/639/22 Касаційний цивільний суд вказав, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 509/639/22).
Таким чином, суд повинен виходити не лише з формального змісту заявлених вимог, а з того, який саме спосіб захисту реально призведе до поновлення порушеного права позивача.
В іншій судовій справі суд також застосував спосіб захисту, який прямо не передбачений законодавством. Так, у справі № 686/18578/23 позивач просив зобов'язати відповідача провести приватизацію квартири та передати її у власність. Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про покладення на відповідача обов'язку провести приватизацію квартири та залишив відповідне рішення в силі, фактично визнавши такий спосіб захисту допустимим і таким, що не суперечить закону (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 травня 2025 року № 686/18578/23).
Отже, визначення ефективного способу захисту має неабияке значення для досягнення бажаного результату у судовій справі, адже в іншому випадку наявний ризик відмови у задоволенні позову.
У справі № 914/2618/16 банк, який був іпотеко- та заставодержателем майна боржника, звернувся з позовом про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, свідоцтва про придбання майна з аукціону, а також про зобов'язання переможця аукціону повернути майно боржникові. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не є ефективними способами захисту у спірних правовідносинах, оскільки навіть у разі їх задоволення вони самі по собі не забезпечують належного поновлення порушеного права та повернення майна до ліквідаційної маси боржника. Суд окремо наголосив, що визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу чи свідоцтва не є належним способом захисту, якщо ці вимоги не приводять до реального відновлення майнового становища особи, в інтересах якої подано позов.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у таких правовідносинах ефективним способом захисту є саме вимога про витребування майна на користь боржника, оскільки саме таке рішення є належною підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності та фактичного повернення майна. Таким чином, Суд фактично підтвердив, що правильне визначення способу захисту має вирішальне значення для досягнення результату у справі, а обрання неналежного або неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16).
Таким чином, під ефективним способом захисту мається на увазі такий, що спричинятиме потрібні результати та наслідки, тобто матиме найбільший ефект з відновлення порушених прав та інтересів.
3. Висновки
Таким чином, права чи законні інтереси повинні бути порушені на момент звернення до суду, адже у разі відсутності їх порушення відсутній той елемент, який підлягає захисту. У випадку, якщо суд дійде висновку, що право чи інтерес не порушені або ж відповідач, до якого заявлені позовні вимоги, не порушив прав чи інтересів позивача, суд відмовляє у задоволенні позову.
Крім того, слід наголосити, що важливо не лише визначити яке право чи інтерес порушене, а й сформулювати спосіб захисту, який буде ефективний для поновлення такого права чи інтересу. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених прав чи інтересів особи.
Наталія Матвійчук,
старша юристка судової практики GOLAW,
адвокатка
LIGA360 дає доступ до пов'язаної судової практики, зв'язків між рішеннями та AI-аналізу для прогнозування результатів спорів, що економить години ручного пошуку. Щоб отримати умови доступу до платформи, залиште заявку.