У відносинах між громадянином, бізнесом і державою є одне просте, але фундаментальне правило: якщо держава помилилася, вона не має права виправляти цю помилку за ваш рахунок, якщо ви діяли чесно і добросовісно. Це не красиві слова, а реальна правова позиція, яку підтверджували і Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), і Верховний Суд.
1. Чому це важливо саме зараз?
В умовах війни, реформ і постійних змін ризик бюрократичної помилки з боку органів влади тільки зростає. Десь чиновник не встиг, десь допустив помилку, десь неправильно застосував закон. Разом з тим на громадян і бізнес не може бути покладений непропорційний тягар за такі помилки. Ключове - цей ризик має нести держава. Якщо ви діяли добросовісно, спираючись на офіційні документи/рішення, виконували вимоги, встановлені законом, - ви під захистом.
2. Що таке принцип належного урядування
У сухій юридичній мові він означає, що держава повинна діяти:
своєчасно;
передбачувано;
чесно;
у межах закону.
Це правило не просто про «етику чиновника». Це - юридичний стандарт, за яким суди оцінюють, чи діяла влада на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Конституційний Суд України ще в 2009 році (рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009) виснував: «якщо на підставі рішення органу влади виникли права людини, і вона проти їх зміни чи скасування, влада не може просто переграти ситуацію. Це гарантія стабільності суспільних відносин».
3. Що каже Верховний Суд?
Верховний Суд неодноразово наголошував:
ризик помилки держави - на самій державі;
якщо закон можна трактувати по-різному - обирається тлумачення на користь людини;
права, набуті добросовісно, не можна забрати лише через те, що чиновник колись допустив помилку.
Наприклад, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року в справі № 466/2086/14-ц прямо зазначила: «[…] Необхідність виправлення старої «помилки» не повинна непропорційно втручатися в нове право, яке було набуте особою, що добросовісно покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має нести сама держава, і ці помилки не повинні виправлятися за рахунок інших третіх осіб […]».
4. Європейський підхід
ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» сформулював свою позицію ще жорсткіше: «Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість […]. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу […]. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків […]».
Отже, держава може виправити свою помилку, але не ціною порушення прав добросовісного громадянина. При цьому, якщо право вже надано, а людина діяла чесно, у разі його скасування потрібно виплатити компенсацію або надати інше відшкодування. Схожі висновки ЄСПЛ у справах «Ґаші проти Хорватії», «Графов проти України», «Кривенький проти України».
5. Реальні приклади з української судової практики
«Анулювання ліцензій на торгівлю пальним: відповідальність держави за власні процедурні помилки», справа № 460/13337/23
Суб'єкт господарювання отримав від податкового органу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, надавши весь пакет документів, передбачений законом. Через кілька місяців орган ліцензування вирішив анулювати ці ліцензії, посилаючись на відсутність у державному реєстрі відомостей про введення об'єктів в експлуатацію.
Суд встановив, що об'єкти - це модульні АЗС заводського виготовлення, для яких закон взагалі не передбачає процедури введення в експлуатацію. Контролюючий орган не довів жодних порушень або подання недостовірних даних.
Суд визнав рішення про анулювання ліцензій незаконним, підкресливши: якщо суб'єкт діяв добросовісно й виконав усі вимоги закону, держава не має права скасовувати надане право через власні процедурні помилки. Ризик такої помилки - на державі.
«Скасування реєстраційних документів на реконструкцію: порушення принципу належного урядування», справа № 640/5473/20
Суди встановили, що власник житлового будинку та земельної ділянки здійснив реконструкцію об'єкта на підставі належно зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю. Департамент, посилаючись на відсутність вибірки щодо раніше запроєктованих мереж, без проведення передбаченої законом перевірки та без встановлення ознак самочинного будівництва, скасував зазначені документи. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що такі дії порушують вимоги законності, пропорційності та добросовісності, оскільки:
об'єкт відповідає цільовому призначенню земельної ділянки;
проєктна документація затверджена та чинна;
містобудівні умови й обмеження не скасовані;
відсутність вибірки не є ознакою самочинного будівництва.
Враховуючи принцип належного урядування, суди визнали наказ Департаменту протиправним і скасували його як ухвалений поза межами повноважень та без належної правової процедури.
6. Що це означає для вас?
Добросовісність - ключ. Якщо ви діяли чесно, використовуючи офіційні рішення чи документи, держава не може забрати ваше право без компенсації. Суди на вашому боці. І українські, і європейські. Помилка чиновника - не ваша проблема. Ризик і наслідки - на державі.
Тетяна Опанасюк,
адвокатка судової практики GOLAW
Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? У LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
