03 вересня 2025 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт № 11387 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом». За відповідне рішення свій голос "за" віддали 229 парламентарів.
Так, метою ухваленого законопроєкту є зменшення кількості проявів неповаги до суду, а також системного подолання проблеми безпідставних неявок учасників кримінального провадження в судові засідання, що зумовлює порушення розумних строків розгляду справ.
Отож прийнятим проєктом Закону вносяться, серед іншого, наступні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів:
Статтею 185-3 Кодексу встановлюється відповідальність за прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України, що виражається у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання - штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн), а ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу - від 3400 до 6800 грн або виправні роботи;
Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн);
Невиконання поручителем зобов'язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства - штраф від 3400 до 5100 грн;
Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання - штраф від 3400 до 6800 грн.
Частиною 7 статті 188-19 Кодексу встановлюється, що неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради України згідно з процедурним рішенням, прийнятим відповідно до частини третьої статті 6 Регламенту Верховної Ради України - штраф від 13600 до 17 000 грн. Окрім того, за нез'явлення на пленарне засідання до парламентарів може бути застосований привід.
Частиною 1 статті 139 КПК встановлено, що за неявку без поважних причин або неповідомлення про причини свого неприбуття підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний встановлюється штраф:
- від 1514 грн до 3028 грн - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
- від 3028 грн до 12112 грн - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Частиною третьою статті 315 КПК визначено, що учасники судового провадження, які не брали участі в підготовчому судовому засіданні, мають право заявити клопотання, передбачені пунктом 4 частини другої цієї статті, що мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду.
Змінами до статті 324 КПК передбачено, що наслідком неприбуття в судове засідання прокурора або захисника, у разі, якщо причина такого неприбуття не є поважною, суд зобов'язаний порушити питання про відповідальність прокурора або адвоката перед КДКП чи КДКА.
Шукайте правові акти та судові рішення легко з LIGA360. Наше комплексне рішення дозволяє юристам оперативно аналізувати законодавство і відстежувати важливі для вашої практики зміни. Дізнайтеся, як ми можемо спростити вашу роботу - замовте персональну презентацію прямо зараз.
Читайте також: Що таке умовне покарання в Україні і коли його можуть призначити?
