Суддя КГС ВС Олена Кібенко проаналізувала судову практику вирішення спорів у сфері енергетики, повідомляє пресслужба Верховного Суду.
Пані Кібенко зупинилася на нових правових позиціях ВС щодо:
- спорів про стягнення заборгованості за послуги балансування за договорами транспортування природного газу;
- спорів у сфері зеленої енергетики (стягнення виробниками електроенергії заборгованості за зеленим тарифом з ДП «Гарантований покупець»);
- спорів, що випливають із порушення правил користування електричною енергією;
- спорів за розрахунками між суб'єктами ринку електричної енергії з використанням спеціального алгоритму.
Суддя КГС ВС проаналізувала постанову об'єднаної палати КГС ВС від 18 лютого 2022 року у справі № 918/450/20. Головне питання, яке вирішувалося в цій постанові: чи може вважатися укладеним договір, якщо сторони не підписали додатки до договору транспортування природного газу, передбачені типовим договором. Верховний Суд дійшов висновку, що фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Не може бути визнаним неукладеним договір, якщо здійснювалося транспортування газу, тобто договір виконувався по суті.
Суддя зауважила, що після змін до Кодексу газотранспортної системи підписання двостороннього акта стосовно наданих послуг балансування не вимагається від сторін договору транспортування, а отже односторонній акт є належним доказом надання таких послуг (разом з іншими доказами). «Законодавство в цій галузі постійно змінюється, не можна взяти одну позицію, яку Верховний Суд ухвалив, застосувавши законодавство, що діяло станом на 2016 рік, й автоматично накладати її на спірні правовідносини, які складалися у 2020 - 2022 роках. Законодавство дуже динамічне, Кодекс ГТС постійно змінюється, типовий договір змінюється. Це все потрібно враховувати», - наголосила Олена Кібенко.
Окрім цього, суддя зупинилася на постанові ОП КГС ВC від 15 липня 2022 року у справі № 921/184/21. У ній суд дійшов висновку, що договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є не договором перевезення, а договором, який передбачає надання трьох видів послуг, його істотні умови визначені спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу». Отже, скорочена позовна давність (6 місяців), передбачена ч. 5 ст. 315 ГК України, щодо спорів, що випливають із договору транспортування природного газу, не підлягає застосуванню.
Олена Кібенко звернула увагу і на постанову Великої Палати ВС від 2 листопада 2022 року у справі № 910/11273/20, у якій вирішувалося питання щодо оплати позитивного небалансу. ВП ВС дійшла висновку, що вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором ГТС замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/проданого оператором ГТС для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування. Тож «попередня» вартість, оприлюднена на сайті, й «остаточна» вартість можуть не збігатися. ВП ВС відхилила аргумент скаржника про те, що коригування оператором ГТС маржинальних цін є зловживанням монопольним становищем, та послалася на встановлені законом економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.
Суддя КГС ВС також акцентувала на нещодавній постанові ОП КГС ВС від 18 листопада 2022 року у справі № 914/993/21. У ній уточнено правову позицію, що міститься в постанові від 2 грудня 2020 року у справі № 906/962/18 щодо розрахунку об'єму та вартості спожитого природного газу, якщо лічильник працював у позаштатному режимі.
Як енергетичному бізнесу управляти ризиками? Спробуйте корпоративне рішення LIGA360. Законодавство й моніторинг змін енергоринку, перевірка контрагентів з України та Великобританії, відповіді експертів щодо ліцензій, перевірок, мита і податків. Детальніше за посиланням
Читайте також:
