Верховний Суд у постанові у справі № 756/11581/15-к від 6 жовтня 2021 року роз'яснив, коли може бути проведено огляд житла чи іншого володіння особи.
Суть справи: орган досудового розслідування обвинувачував чоловіка у тому, що він, перебуваючи на четвертому поверсі будинку поряд із квартирою, до якої прилаштована колясочна кімната, реалізуючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, за допомогою металевих плоскогубців пошкодив серцевину замка вхідних дверей і проник до приміщення колясочної, звідки викрав вовняну ковдру вартістю 320 грн, яка належить потерпілому.
Залишивши приміщення колясочної, чоловік поклав ковдру на заднє сидіння автомобіля, за кермом якого перебував його брат, та збирався покинути зазначене місце, однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції. Такі дії чоловіка орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 3 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.
Як спрогнозувати ваші шанси на перемогу в суді? Скористайтеся ІТ-платформою LIGA360. Технології штучного інтелекту проаналізують вашу позовну заяву, щоб ви змогли оцінити перспективність справи й скоригувати аргументи. Деталі за посиланням.
За вироком місцевого суду його було виправдано за ч. 3 ст. 185 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Апеляційний суд в порядку ст. 404 КПК змінив вирок місцевого суду, вказав визнати чоловіка невинуватим у пред'явленому обвинуваченні. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій.
Ст. 13 КПК визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За статтею 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Частиною 1 ст. 233 КПК регламентовано, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.
За частиною 2 вказаної статті процесуального закону під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що після прибуття працівників поліції на місце за викликом слідчий поліції у присутності двох понятих та за участю, зокрема, брата виправданого, провів огляд місця події під час якого було вилучено троє плоскогубців та одні щипці, а також ковдру.
За даними, що зафіксовані у протоколі, складеному за результатом цієї слідчої дії, як підставу для огляду автомобіля слідчий указав надання братом виправданого дозволу на здійснення цього огляду автомобіля.
Разом з тим, із технічних засобів фіксації судового засідання, вбачається, що брат виправданого під час допиту місцевим судом указав на те, що згода на огляд автомобіля ним була надана під тиском працівників поліції, які погрожували йому кримінальною відповідальністю і віддібранням автомобіля на штрафмайданчик.
ВС зазначив, що прокурор не надав будь-яких доказів на спростування показань свідка у цій частині, більше того матеріали кримінального провадження, крім вказівки в протоколі огляду, не містять даних, які би вказували на те, що свідок добровільно надав згоду на огляд автомобіля.
Наведені обставини ставлять під сумнів добровільність згоди, оскільки не були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність свідка висловлювати свою справжню думку.
Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції, який визнав протокол огляду місця події, зокрема з цих підстав, недопустимим доказом.
Щоб убезпечити нерухомість від дій шахраїв і "чорних реєстраторів", необхідно контролювати інформацію в Реєстрі речових прав. Поставте на цілодобовий моніторинг будь-які об'єкти вашої нерухомості за допомогою сервісу SMS-Маяк, який миттєво повідомить про початок будь-яких реєстраційних процедур і допоможе вчасно зупинити рейдерське захоплення.
Читайте також:
