Неможливість розпоряджатися коштами через арешт банківських рахунків може мати значення для вирішення питання про відстрочення судового збору. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 913/266/20 (913/47/26) (постанова від 15.10.2026 р.), у якій юридичній особі, що перебувала в процедурі банкрутства, відмовили у відстроченні платежу та повернули позов.
Проблема полягала в тому, що суди визнали надані докази недостатніми, не проаналізувавши їх змісту та сукупності. Попередній підхід не забезпечив належного застосування позицій Великої Палати Верховного Суду щодо оцінки реальної можливості сплатити судовий збір і пропорційності обмеження доступу до суду. Касаційний суд наголосив: сам факт банкрутства не гарантує відстрочення, однак відмова потребує повного й мотивованого дослідження майнового стану заявника.
Аргумент, який колись допоміг виграти справу, не обов'язково буде переконливим сьогодні: Верховний Суд може змінити підхід або відступити від попередньої позиції. У ресурсі "Судова робота" в LIGA360 можна знаходити актуальні позиції ВС та бачити відомості про відступлення від них або втрату чинності. Замовте демо LIGA360, щоб побачити, як ці інструменти допомагають готувати правову позицію.
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд. Суд першої інстанції має оцінити докази арешту рахунків, наявності коштів і звернення арбітражного керуючого щодо зняття арешту.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
