Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Недійсність договору, якщо він припинив свою дію: практичні поради

15 лютого 2022, 10:00
1183
0
Реклама

Уявімо, що підприємство розірвало договір або виконало його. Здається, «сase closed» і про ці правовідносини можна забути. Але в один день інша сторона договору, прокурор або третя особа позивається до суду і просить визнати такий договір недійсним.

Виникає логічне питання, навіщо визнавати недійсним припинений договір, адже він вже не створює для сторін жодних наслідків?

Мотиви такого позову можуть бути різними, зокрема, застосування реституції, відшкодування збитків, встановлення певних юридичних фактів, тощо. В той же час, у випадку задоволення згаданого позову наслідки для підприємства будуть аналогічними наслідкам недійсності діючого договору - в обох випадках негативними.

Мінімізувати негативні наслідки для підприємства можливо, але для цього необхідно орієнтуватись в релевантній судовій практиці в подібній категорій справ.

Процес може не допомогти.

Судова практика свідчить, що в подібних випадках досить популярною ідеєю є закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору. Здається все просто, в справі відсутній предмет спору, адже договір припинив свою дію, що унеможливлює дослідження судом відповідності договору приписам законодавства. Вказаний підхід є хибним з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04 прийшла до висновку, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Саме наявність неврегульованих питань може завадити постановленню ухвали про закриття провадження у справі. Такими неврегульованими питаннями може бути будь-яка позовна вимога, яка була заявлена окрім вимоги про визнання договору недійсним.

Додатково варто звернути увагу, що питання недійсності правочину розглядається на момент його вчинення, а тому наслідки недійсності можуть бути застосовані навіть, якщо договір припинений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року по справі №905/1227/17 зроблено висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Також суд зазначив, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Отже, в даній категорії спорів припинення договору не може бути безумовною підставою для закриття провадження по справі.

Як діяти ефективно?

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року по справі № 905/1227/17, задовольняючи позовні вимоги частково визнала недійсним укладений між сторонами договір оренди. Водночас, суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо повернення майна, оскільки відповідно до обставин справи майно було повернуто власнику ще до ухвалення рішення першої інстанції. Фактично Верховний Суд прийшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту в даній категорії справ є визнання припиненого договору недійним без застосування наслідків недійсності правочину.

Однак виникає досить логічне питання, яким чином рішення про визнання договору недійсним без застосування наслідків недійсності правочину може поновити порушені права позивача? Що може змінити таке рішення в обсягу прав позивача?

Розглядаючи справу, суд серед іншого повинен з'ясувати чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду. Численна судова практика свідчить, що неефективний спосіб є самостійною підставою для відмови у задоволені позову. Зокрема, такий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року № 916/1415/19.

Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 по справі № 905/1562/20 прийшов до висновку, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволені позову, виходив з того, що прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та про визнання недійсним договору, укладеного за результатом цих торгів, який на момент спору виконаний. При цьому прокурор не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане в дохід держави. Вказане дозволяє дійти висновку про обрання прокурором неналежного способу захисту права і відмовити у задоволенні позову з цієї підстави. Тобто, підставою для відмови у позові у цій справі став неналежний та неефективний спосіб захисту.

Наведені постанови свідчать про відсутність єдності судової практики у питанні ефективного способу захисту порушених прав при визнанні припиненого договору недійсним. З одного боку можна говорити, що заявлення лише однієї вимоги про недійсність договору може бути розцінене як ефективний спосіб захисту порушених прав. Проте формуючи власну стратегію захисту необхідно враховувати ризик відмови у задоволенні позову, якщо в до вищевказаної позовної вимоги не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Епілог.

Питання належного та ефективного способу захисту порушених прав у вказаній категорії справ передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (справа № 906/1061/20). В залежності від обставин справи не буде зайвим розглянути питання зупинення провадження по подібних спорах на підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Роман Кобець,

радник, адвокат INPRAXI LAW

Шукаєте шаблон договору? Шаблони за 11 найпопулярнішими тематиками надасть Contractum від LIGA360. Заповнюйте мінімум полів та отримайте договір з оптимальною структурою. Спробуйте сьогодні.

Читайте також:

Найбільш поширені помилки в договорах оренди нерухомості

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини