15 квітня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2р(ІІ)/2020 за конституційними скаргами суддів у відставці Мельничук Надії Миколаївни, Григор'євої Лілії Іванівни та Кліменко Марини Робертівни. Про це ми писали тут.
З повним текстом рішення зручно ознайомитись в ІПС ЛІГА:ЗАКОН, оформивши тестовий доступ за посиланням.
Цим Рішенням КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Читайте також: Верховний Суд оцінить дотримання гарантій про обмеження суддівської винагороди
Цим положенням у Законі «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року виключено статтю 136, за якою визначалася вихідна допомога судді у зв'язку з відставкою, а саме:
«1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
2. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв'язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється».
Аргументація Конституційного Суду
Однією з гарантій незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, яке має гарантувати здійснення справедливого, незалежного, безстороннього правосуддя, а також, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи щодо його матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами.
Відставка як підстава для звільнення з посади судді передбачена на конституційному рівні (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Правом судді на відставку забезпечується незалежність судді. Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді
За своєю юридичною природою вихідна допомога є додатковою гарантією матеріального забезпечення судді у разі його виходу у відставку, а її розмір та порядок виплати підлягає регулюванню на законодавчому рівні.
Верховна Рада України, скасовуючи вихідну допомогу суддям, що виходять у відставку, мала встановити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок), пов'язаний з набранням чинності положенням підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону №1166.
Конституційний Суд України констатує, що перехідний період між опублікуванням Закону № 1166 та набранням чинності положенням підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону №1166 (менше одного дня) був явно недостатнім для того, щоб суб'єкти права (судді, які на момент набрання чинності Законом мали право на вихід у відставку, але станом на 1 квітня 2014 року ще ним не скористалися) змогли адаптуватися до законодавчих новел та скоригувати свої дії для реалізації права на відставку і, відповідно, отримати вихідну допомогу в розмірі, встановленому законодавством до внесення змін Законом №1166.
На думку КСУ, наведене дає підстави стверджувати, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166 суперечить частині першій статті 8 Конституції з огляду на його невідповідність принципові верховенства права у частині, що стосується легітимних очікувань особи.
Положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ.
Вам також буде цікаво: з'явився текст рішення КСУ про неконституційність ліквідації Верховного Суду України
Тримайте все під контролем юридичного департаменту з новим рішенням LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН.
