Суть справи. Дві особи, діючи за попередньою змовою, намагалися викрасти 95 кг суцвіть соняшника, що належать товариству, але були викриті його співробітниками, а отже, не довели умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі. Згідно з довідкою, наданою товариством, загальна сума завданої матеріальної шкоди складає 245 грн.
Вироком місцевого суду осіб було засуджено до позбавлення волі за закінчений замах на крадіжку. З такими висновками погодився й апеляційний суд.
В свою чергу Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду висловив протилежну точку зору, посилаючись на п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК, де чітко визначено, що слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, а відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. У разі, якщо в кримінальному провадженні не було проведено експертизу, Суд має констатувати відсутність належного мотивування судами нижчих інстанцій своїх висновків про розмір заподіяних обвинуваченими збитків і, з огляду на недотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального законодавства, ухвалити рішення про скасування оскаржених рішень.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи в кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих злочином, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань.
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, забезпечити проведення експертизи. Невиконання цього обов'язку слідчим чи прокурором тягне за собою ухвалення виправдувального вироку.
Відповідну постанову по справі № 420/1667/18 ВС прийняв 25.11.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Читайте також:
ВС визнав недопустимим доказом вини запис розмови з працівником поліції, неоформлений як допит
Приватні судові експерти зможуть здійснювати нові дев'ять видів експертиз
