2 січня у Парламенті зареєстровано законопроект № 2710 щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя (ініціатор - Кабмін).
Метою законопроекту є удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо особливо тяжких злочинів, розмежування функції колегії присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.
З текстом законопроекту можна ознайомитися у відповідному модулі ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тестовий доступ можна тут.
Проектом Закону пропонується внести зміни до ст. 31 КПК та запровадити розгляд кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі, судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого - колегіально судом у складі трьох суддів.
Розгляд справ зазначеної категорії із залученням присяжних запроваджується на виконання положень Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента № 501/2015.
Проектом Закону пропонується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Такі рішення приймаються простою більшістю голосів.
Нарадою суду присяжних керує голова присяжних, який послідовно ставить на обговорення питання та проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
Кожному з присяжних учасники кримінального провадження можуть заявити відвід. Змінами до ст. 387 КПК встановлюється, що кожна із сторін кримінального провадження має право заявити відвід без надання мотивів двом присяжним. Прокурор та потерпілий мають право заявити відвід без надання мотивів одному присяжному.
Головуючий роз'яснює присяжним, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних доказів і відомостей.
Вердикт присяжних обов'язковий для головуючого. Головуючий складає і проголошує вирок суду присяжних.
Також пропонується внести зміни до ст. 392 КПК та встановити, що вироки, ухвалені на підставі вердикту суду присяжних, підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
З метою забезпечення формування списків присяжних Державна судова адміністрація України та її територіальні органи мають право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані.
Крім того, 2 січня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 2709 щодо удосконалення порядку формування списку присяжних.
Проектом Закону пропонується внести зміни до ст. 64 Закону "Про судоустрій і статус суддів", якими передбачається змінити порядок формування списків присяжних шляхом виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення такого обов'язку на територіальні управління Державної судової адміністрації України з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців.
Крім того, проектом Закону пропонується рекомендувати ДСА затвердити порядок формування списку присяжних.
Також проектом Закону запропоновано доповнити ст. 65 Закону положенням, згідно з яким члени органу, що здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону «Про прокуратуру», не можуть включатись до списків присяжних.
З рішеннями суду присяжних можна ознайомитися у VERDICTUM. Переконайтеся у зручності системи моніторингу та аналізу судових рішень, замовивши безкоштовний тестовий доступ.
