15 листопада відбувся Пленум Верховного Суду - судді вирішили застосувати останній з приступних їм механізмів протесту проти «судової реформи» нового Президента - конституційне подання.
До порядку денного пленуму було включено три питання, які вимагають реакції суддівської спільноти: неконституційність Закону № 193-ІХ щодо діяльності органів суддівського врядування; зауваження до законопроекту № 2314 щодо апеляційного та касаційного перегляду судових рішень; протест проти законопроекту № 2271 щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Нагадаємо, що на протести очільників судової влади та Верховного Суду, зокрема, не зважили ще на стадії, коли Закон № 193-ІХ був законопроектом № 1008. Закон набув чинності 7 листопада - з цього дня припинено повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і почався процес формування нового складу ВККС із залученням міжнародних експертів. Відповідно до передбачених Законом строків нова комісія має бути сформована до 6 лютого, скорочення Верховного Суду - 6 квітня. І хоча суддівська спільнота чекає на 6 грудня - коли Венеційська комісія (до якої сама Україна не зверталась) ухвалить висновок щодо законопроекту, маловірогідно, що процес зупинять.
Доповідала перше питання порядку денного голова ВС Валентина Данішевська. Вона сфокусувалась на порушеннях Конституції, до яких призведе Закон. Порушенням принципу незалежності судової влади є як скорочення суддівської винагороди, так і звільнення суддів ВС шляхом попереднього відбору. Зміни в організації суддівського врядування (скорочення складу ВККС до 12 членів, які призначатимуться Вищою радою правосуддя) порушують гарантію «судді, обрані суддями». Крім того, привласненням конституційних повноважень ВРП є передача питань дисциплінарної відповідальності до комісії з питань доброчесності та етики. Врегулювання дисциплінарної відповідальності теж узалежнює суддів: допускається розгляд анонімних скарг на суддів; перевірка судді через самостійне виявлення обставин, що можуть свідчити про проступок; можливість розгляду скарги за відсутності судді (навіть з поважних причин); виключення попередньої перевірки матеріалів справи про порушення; встановлення закороткого терміну (3 дні) для надання суддею пояснень, що не враховує навантаження, яке зараз мають судді.
Завелике навантаження і у суддів Верховного Суду - станом на 1 вересня тут перебувало 63 тисячі справ. Тож Пленум ВС затвердив конституційне подання та просить КСУ визнати його невідкладним і перевірити на відповідність Конституції низку положень Закону № 193-ІХ «з метою захисту конституційних прав громадян на доступ до суду».
Окремо згадаємо про емоційний виступ колишнього голови Ради суддів України Олега Ткачука, який нагадав верховним суддям про проблеми нижчих колег, які намагався вирішити в часи головування: «Що ви зробили для суддів, які працюють не в палацах, а в хатках Тараса, в кабінетах з пліснявою». Крім того, він заявив, що в черзі охочих потрапити до надзвичайної комісії є навіть присутні на Пленумі.
Загалом він експресивно говорив про «небачені спроби уколошкати суди».
Тут варто нагадати шановним читачам, що попередній Верховний Суд України теж вважав неконституційною попередню судову реформу: подання Пленуму ВСУ 2016 року стосувалось неконституційності ліквідації вищих спеціалізованих судів та конкурсного відбору до ВС.
Висновки
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Пленум ВС надає висновки щодо законопроектів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних з функціонуванням судової системи України.
Перегляд судових рішень
Пленум Верховного Суду затвердив висновок про законопроект № 2314 щодо внесення змін до процесуальних кодексів щодо перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. Доповідаючи з цього питання, Дмитро Луспеник зазначив, що законопроект (який ВР рекомендовано прийняти за основу з подальшим врахуванням зауважень) містить раціональне зерно, але є не на часі, оскільки суди 1 та 2 інстанцій незаповнені, а законодавство - постійно змінюване і неякісне. Занепокоєння викликає пропозиція ввести таку підставу касаційного оскарження в господарському, цивільному та адміністративному процесах, як неправильне застосування права у разі дисциплінарної відповідальності за проступок, вчинений при розгляді цієї справи. Таке штучне поновлення строку касаційного оскарження спонукатиме подавати заяви на суддів, оскільки скасовано норму щодо нерозгляду ВРП сутяжницьких скарг.
Один з суддів, зазначивши, що, хоч його і називають фільтрувальником, висловив незгоду з підвищенням до 500 прожиткових мінімумів цінового порогу допуску справ до касації. Також він вважає, що право передачі справи в суд за підсудністю має належати лише ВС, оскільки неправильне визначення юрисдикції нижчими судами все одно призведе до вирішення спору в касації.
З цього приводу пані Данішевська зазначила, що судді мають зберігати солідарність судової системи і слідувати за більшістю, поки не переконають всіх в слушності своїх пропозицій.
Дисциплінарна відповідальність
Хоч касаційний перегляд з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності й є небезпечною пропозицією, ще більш небезпечною є ініціатива № 2271 про звільнення суддів, рішення яких скасовано, або встановлено порушення Конвенції ЄСПЛ.
«Депутати або не знають Конституцію, або не хочуть її дотримуватися», - зазначив доповідач з цього питання Михайло Смокович. Справді, в Конституції відповідно до міжнародних стандартів закріплено, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за ухвалені ним рішення.
Разом з тим, законопроектом передбачено, що у разі ухвалення ЄСПЛ позитивного для заявника рішення проти України звільненню підлягають судді всіх інстанцій, що брали участь у розгляді справи. Мають бути звільнені судді апеляційної та першої інстанції, якщо рішення скасовано ВС. Якщо ж рішення скасує апеляція, нижчим суддям винесуть попередження.
Верховні судді вирішили захистити Конституцію і затвердили висновок про недоцільність прийняття законопроекту.
Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ
