Договір про надання правової допомоги, опис виконаних робіт у формі рахунку та квитанція про оплату є достатніми доказами для підтвердження розміру витрат на адвокатські послуги. Суд не потребує інших доказів, якщо це не передбачено умовами договору.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Місцевий та апеляційні суди відмовили відповідачу у стягненні з позивача на його користь витрат на правову допомогу. Скаржник просив направити справу на новий розгляд для ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат.
Колегія суддів КАС ВС задовольнила скаргу, не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187684_dovrenst-ne--pdtverdzhennyam-statusu-advokata---rau |
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою їх розподілу судових учасник справи подає детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання такої допомоги.
Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції.
Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Такий самий висновок міститься у постанові ВС від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано:
- договір про надання правової допомоги;
- рахунок за наданні послуги з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо;
- кількість годин, витрачену на кожну з цих послуг;
- квитанцію на суму 2 000 грн.
Цим доказам суд апеляційної інстанції оцінку надав, але зробив висновок, що оскільки позивачем не надано прайс-лист вартості послуг правової допомоги, акт здачі-прийняття наданих послуг, розрахунок погодинної вартості адвокатських послуг, відсутні підстави для стягнення цих витрат.
Суд не зазначив, чому ці документи не можуть бути підтвердженням оплати витрат на правову допомогу. Що стосується акту виконаних робіт, то його складення не передбачено умовами договору, а виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про їх прийняття.
Як вже писала ЮРЛІГА, РАУ дозволила адвокатським об'єднанням залучати самозайнятих адвокатів, але тільки за договором.
