Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз'яснив, що суд не має права відмовити в задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору одночасно визнавши неподаною і повернувши апеляційну скаргу. У такому разі апеляційний суд позбавляє апелянта можливості відреагувати на позицію щодо вирішення заявленого клопотання.
Постанова у справі № 686/114/16-ц (провадження № 61-16723св18) була ухвалена 4 липня. З її текстом можна ознайомитися у Verdictum.
Колегія суддів зазначила, що положення статей ЦПК і Закону "Про судовий збір" не містять чіткого переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів на підтвердження майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. В той же час підстави для відмови суду в подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
У справі, що переглядається, скаржник подав заяву про зменшення судового збору, до якої додав квитанцію про оплату запрошеної суми (посилаючись на практику ЄСПЛ про те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду).
Апеляційний суд, розглядаючи питання про можливість зменшення розміру збору і вважаючи надані докази (довідка про зарплату) недостатніми для висновку про майновий стан відповідача, не висвітлив мотивів такої відмови в клопотанні, з урахуванням того, що судовий збір був частково сплачений.
Крім того, апеляційний суд не вказав, які саме документи необхідно надати для того, щоб скористатися правом на зменшення розміру судового збору, і зробив передчасний висновок про невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Справа спрямована до апеляційного суду для продовження розгляду.
