Верховний Суд продовжує формувати актуальну судову практику у сфері корпоративного права, у якій визначальними стають не формальні процедурні порушення, а реальне порушення прав учасників бізнесу та добросовісність їхньої поведінки. Новий Огляд практики Касаційного господарського суду демонструє перехід від технічного аналізу корпоративних процедур до оцінки ефективності захисту, стабільності корпоративного управління та справедливості корпоративних відносин.
Однією з ключових позицій Верховного Суду стало підтвердження того, що сам факт незгоди учасника товариства з рішенням органів управління не є достатньою підставою для судового захисту. Суд також встановлює наявність реального порушення суб'єктивного права або інтересу. Одночасно ВС активно застосовує доктрину "суперечливої поведінки", визнаючи недобросовісними дії учасників, які спочатку погоджуються з корпоративними рішеннями чи правочинами, а згодом оскаржують їх через власні дії або бездіяльність.
Почніть роботу з LIGA360 вже сьогодні - відстежуйте зміни в судовій практиці та законодавстві в одному робочому просторі.
Важливим напрямом практики стала також зосередженість на ефективності способу захисту. Верховний Суд наголошує, що обраний позивачем спосіб має реально поновлювати корпоративне право, а не створювати підстави для нових спорів. Крім того, ВС продовжує формувати стандарти фідуціарної відповідальності директорів, упроваджуючи у практику "правило ділового рішення" та підвищені вимоги до добросовісності посадових осіб, які здійснюють управлінську діяльність.
Детальніше з ключовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в аналітичному матеріалі.
