Банк, що отримав право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, не може вимагати від боржника виплати відсотків по кредиту.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при розгляді справи № 927/84/16, погодившись з позицією суду першої інстанції про відхилення грошових вимог банку в частині простроченої заборгованості по відсотках і пені за їх несвоєчасну сплату.
Роз'яснено, що банк, скориставшись правом на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, втратив право вимоги по виконанню боржником основного зобов'язання, у тому числі виплати нарахованих відсотків.
Згідно з частиною шостою статті 36 Закону "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя по виконанню боржником основного зобов'язання є недійсними. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду,виконавчому напису нотаріуса або згідно з угодою про задоволення вимог іпотекодержателя.
З огляду на встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини набуття банком права власності на земельну ділянку (предмет іпотеки, який забезпечує виконання зобов'язання боржника за кредитним договором) у передбаченому Законом та договором іпотеки позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, враховуючи положення частини шостої статті 36 Закону "Про іпотеку", Верховний Суд погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відхилення грошових вимог банку - процентів, нарахованих за кредитним договором, оскільки Банк вже набув право власності у позасудовому порядку на предмет іпотеки, який забезпечував виконання цього ж договору.
Постанова у справі була винесена 15 березня 2018 року.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
