Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу особи про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо відшкодування цією особою майнової шкоди, завданої внаслідок злочину.
За обставинами справи особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення та звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності її притягнення.
Прокурор звернувся до суду з позовом до цієї особи про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину.
Суд першої інстанції задовольнив позов прокурора. Суд вважав, що спір стосується деліктних, цивільних правовідносин. Отже, при визначенні строку позовної давності суд керувався нормами ЦК.
При цьому суд вирішив, що перебіг строку позовної давності почався не з моменту вчинення кримінального правопорушення, а з моменту, коли стало відомо про винну особу, тобто з наступного дня після постановлення ухвали у кримінальному провадженні про визнання вини.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний суд дійшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги. ВС скасував рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд з огляду на таке.
Позов прокурора стосувався шкоди, завданої фізичною особою при виконанні нею трудових обов'язків. Строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП, а не ЦК.
ВС зазначив, що при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і в разі звернення із заявою прокурора.
Крім того, ВС звернув увагу, що відповідач доводив те, що про виявлення завданої шкоди та про особу, яка вчиняла ці дії, було відомо ще у 2006-2007 роках. Проте з позовом прокурор звернувся через 10 років. Суди не звернули увагу на цей факт. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.
День ухвалення вироку чи ухвали суду за правилами КК стосовно відповідача не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди.
Постанова по справі № 132/2083/16-ц була винесена 28 березня 2018 року.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
