28 лютого відбулася україно-британська онлайн-конференція «Соціальна справедливість та цифрова економіка». Організатором заходу виступила Національна асоціація адвокатів України, яка залучила LIGA ZAKON, Інститут економіко-правових досліджень ім. В. Мамутова НАН, громадське об'єднання «Українська сучасна цифрова наука» - UMDS та Європейську асоціацію молодих адвокатів. У фокусі уваги - кібербезпека, крипторегуляція, штучний інтелект та права людини в епоху цифрових технологій.
LIGA ZAKON публікує серію інтерв'ю зі спікерами заходу
Яким має бути регулювання криптовалют і цифрових активів, щоб забезпечити їх використання в правовому полі та попередити ризики використання в неправомірних цілях. Які виклики постають перед законотворцями? Про це ми поговорили з Тетяною Гудімою - заступницею завідувача відділу проблем модернізації господарського права та законодавства Інституту економіко-правових досліджень ім. В К. Мамутова НАН України, доктором юридичних наук.
Ред. Тетяно, підкажіть будь-ласка, який вклад науки в проблематику правового регулювання віртуальних активів, обхід санкцій? Чи співпрацюєте Ви, як науковець, з державними органами у відповідному напрямку?
Т.Г. Наукові дослідження в сфері віртуальних активів відіграють важливу роль у вирішенні проблем правового регулювання та обходу санкцій. Ці дослідження дозволяють зрозуміти природу та особливості цифрових активів, їхні можливості та потенційні ризики. Шляхом аналізу наукових даних відповідні органи можуть розробляти ефективні стратегії правового регулювання, спрямовані на захист інвесторів та запобігання неправомірній діяльності. Співробітники інституту активно досліджують можливості використання криптовалют та блокчейн-технологій для обходу санкцій.
Щодо співпраці з державними органами, ми підтримуємо відкритий та конструктивний діалог з відповідними установами. Зокрема, на постійній основі надаємо їм наукові дані та експертні оцінки, щоб допомогти у вирішенні складних питань, пов'язаних з регулюванням віртуальних активів. Наприклад, нещодавно, ми готували низку проєктів присвячених питанням застосування обмежувальних заходів (санкцій) до постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, які співпрацюють з банками Російської Федерації та Республіки Білорусь. Була зареєстрована відповідна постанова, втім вона так і не була прийнята, зокрема з причини невизначеності на правовому рівні правового статусу децентралізованих автономних організацій (їх перелік був додатком до постанови, як список до блокування). І наразі ми працюємо у цьому напрямку. Бо на тлі наявного міжнародного досвіду (зокрема, США), де ДАО, які сприяють здійсненню незаконної діяльності оперативно блокуються, Україна виглядає не в дуже гарному світі. Бо економічні санкції проти суб'єктів російської федерації впроваджуються, зокрема з причини її вторгнення в нашу країну.
|
Тетяна Гудіма |
Ред: Тобто проблему ухилення від економічних санкцій через децентралізовані автономні організації можна вирішити за умови наявності відповідного правового регулювання?
Т.Г. Насправді ні. На сьогоднішній день регулятори країн активно працюють над виробленням ефективних стратегій у напрямку вирішення проблеми ухилення від економічних санкцій через децентралізовані автономні організації (ДАО), анонімні криптоалюти тощо. Водночас не завжди вони призводять до стовідсотково бажаного результату. Наприклад, Офіс контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США заблокував криптоміксер Tornado Cash, замість нього з'явився криптоміксер Sinbad. В листопаді 2023 року внесли до санкційного списку Sinbad - з'явився криптоміксер YoMix.
Тобто незважаючи ні на що криптоспільнота вдається до творчості, зокрема віднайдення методів, засобів збереження анонімності, в тому числі шляхом створення різноманітних Layer 2 протоколів, які працюють на децентралізованих web3-платформах, і які досить складно відстежити.
Запровадження відповідного правового регулювання, яке визначатиме правовий статус ДАО та вирішить проблему її блокування, може бути одним із шляхів подолання цієї проблеми. В даному випадку необхідним є комплексний підхід. Йдеться про доцільність співпраці між регуляторами, компаніями, які займаються аналітикою блокчейн, та іншими зацікавленими сторонами. Зрозуміло, що і це не зупиніть відповідну тенденцію і різноманітні протоколи надалі впроваджуватимуться. Насправді, зважаючи на прогнози експертів в цій сфері, 2024 рік стане тим роком, коли ми побачимо масове впровадження веб 3 протоколів у всіх криптовалютних сервісах. Але задля того, щоб хоч якось цьому протистояти нам потрібно об'єднувати зусилля та намагатися зробити ринок криптовалют більш стійким і безпечним.
Ред. Тобто в першу чергу криптовалюти були створені виключно для махінацій?
Т.Г. Ні, криптовалюти не були створені виключно для махінацій. Криптовалюти, такі як Bitcoin, Ethereum та інші, були створені з метою створення альтернативної системи грошей, яка була б більш децентралізованою, прозорою та безпечною порівняно з традиційними фіатними валютами, які контролюються централізованими установами, такими як центральні банки.
Крім того, криптовалюти та технології на базі яких вони функціонуть, такі як блокчейн, мають потенціал вирішувати ряд суспільних проблем. Зокрема, підвищувати доступність фінансових послуг для тих, хто має обмежений доступ до традиційних банківських послуг, ефективність міжнародних платежів та забезпечувати більшу прозорість і надійність в глобальних фінансових операціях.
Звісно, криптовалюти також можуть використовуватися для неправомірних цілей, таких як відмивання грошей, фінансування тероризму або іншої злочинної діяльності, але це не єдине їх призначення або використання. Важливо розрізняти легітимне використання криптовалют в економіці та фінансах від неправомірних дій, і розробляти відповідні правові правила для забезпечення безпеки та захисту користувачів.
При цьому технології на базі яких створені криптовалюти, відкривають нові можливості і для центральних банків.
Ред: А про які можливості йде мова? Можете конкретизувати?
Т.Г. Йдеться, наприклад, про випуск цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ або CBDC). Вона є цифровою версією національної валюти, які випускається центральним банком країни.
Впровадження CBDC може мати значний вплив на фінансову систему та економіку країни, зокрема, полегшити проведення платежів, знизити витрати на обслуговування фінансових операцій та підвищити доступність фінансових послуг для населення. Крім того, вона може стати ефективним інструментом для боротьби зі злочинністю, включаючи відмивання грошей та фінансування тероризму, оскільки транзакції за допомогою CBDC можуть бути краще відстежувані та контрольовані.
Однак впровадження цієї цифрової валюти також породжує певні виклики, такі як збереження приватності користувачів, забезпечення кібербезпеки та стабільності фінансової системи. Тому важливо проводити дослідження та розробляти відповідні стратегії для успішного впровадження CBDC.
У цьому контексті, наукові дослідження в галузі криптовалют та CBDC відіграють ключову роль.
Читайте інші інтерв'ю з конференції «Соціальна справедливість та цифрова економіка»:
