Одним з найбільш поширених видів зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснюється підприємцями в Україні, являється експорт і імпорт товарів. Поняття термінів "експорту" і "імпорту" регулюється Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959 - XII (далее-Закон № 959).
Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою у безгрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності і вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою у безгрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.
При оподаткуванні ці операції мають свої особливості, тому зупинимося детальніше на оподаткуванні ПДВ при експорті товарів за межі митної території України і порядку відшкодування ПДВ при експорті.
Оподаткування ПДВ операцій при експорті товарів
Об'єктом оподаткування є операції платників податків по вивезенню товарів (супутніх послуг) в митному режимі експорту або реекспорту (далі експорт).
Поняття "експорту (остаточного вивезення) " регулюється положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 N 4495 - VI, зокрема. експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, згідно з яким українські товари випускаються для вільного звернення за межами митної території України без зобов'язання стосовно їх зворотного ввезення.
Крім того, в цілях оподаткування ПДВ до експорту також прирівнюються постачання товарів (супутніх послуг), що знаходяться у вільному обігу на території України, в митний режим магазину безмитної торгівлі, митний склад або спеціальну митну зону, які створені відповідно до положень глав 20-22 Митні кодекси України.
|
Людмила Пархоменко |
Супутні послуги згідно ст.14 Податкового кодексу України це послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються, з /на митну територію України. У свою чергу митна вартість товарів, що вивозяться (що експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари на момент перетину митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (що експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше в неї включені:
а) на вантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування і страхування до пункту перетину митного кордону України;
б) комісійні і брокерські винагороди;
в) ліцензійні і інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умова продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Для приміщення товарів в митний режим експорту обличчя, на яке покладається дотримання вимог митного режиму, повинне провести дії, передбачені ст. 83 Митні Кодекси України, а саме:
1. представити митному органу, який здійснює випуск в митному режимі експорту, документи на такі товари;
2. сплатити митні платежі, якими згідно із законом обкладаються товари при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту;
3. у випадку, встановленому законодавством, надати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції по вивезенню товарів в третю країну (реекспорт).
Операції з продажу товарів що вивозяться за межі митної території України, але задекларованих на внутрішній митниці, обкладаються нульовою ставкою ПДВ, тільки за умови документального підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України. Тобто, у випадку якщо по експортному контракту з нерезидентом продукція в звітному періоді не вивозиться за межі митних меж України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон, податкові зобов'язання у платника податку - експортера по нульовій ставці в цьому звітному періоді не виникають. Тільки після фактичного перетину товарами митної межі України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку - експортером визначаються податкові зобов'язання по нульовій ставці ПДВ.
Якщо документального підтвердження фактичного вивезення товару немає, то реалізація товарів вважається операціями з продажу на митній території України із застосуванням на загальних підставах ПДВ по ставці 20%.
Порядок відшкодування ПДВ при експорті
Оскільки експортні операції є об'єктом обкладення ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Платники податку на додану вартість при документальному підтвердженні фактичної реалізації товару за митною територією України і надані експортні розрахунки експортного відшкодування за підсумками податкового періоду, має право на отримання такого відшкодування в течії 30 календарних днів з дня пред'явлення документів.
Порядок визначення суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), і терміни проведення розрахунків регулюються ст.200 Податкового кодексу України.
Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду і сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
На сьогодні в Україні найгостріше стоїть проблема відшкодування експортного податку на додану вартість.
Це питання викликає все більше нарікань на адресу податкових органів із-за великої заборгованості перед справжніми експортерами. А також податковим законодавством передбачено дуже багато формальностей для отримання ПДВ з бюджету.
Це, передусім подача в орган державної податкової служби податкової декларації і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відбивається в податковій декларації. Крім того, до декларації має бути прикладений розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (екземплярів декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Далі, впродовж 30 календарних днів, що йдуть за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральную перевірку. Крім того, податковий орган впродовж 30 календарних днів після закінчення граничного терміну проведення камеральной перевірки, має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Тільки тоді, за наявності достатніх підстав, які надають право платникові податків на бюджетне відшкодування сум ПДВ, податковий орган в п'ятиденний термін після закінчення перевірки подає в орган Державного казначейства України вивід з вказівкою суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, процес повернення експортного ПДВ за податковим законодавством України дуже затяжним і ускладненим, тому на законодавчому рівні цю операцію треба удосконалювати і регулювати для того, щоб оперативно повертати ПДВ при експортних операціях з державного бюджету України.
Людмила Пархоменко, юрист по податковому праву Київського офісу ЮФ "Халас і Партнери"
