ПИТАННЯ:
Покупець подав позов до суду про виконання зобов'язання в натурі шляхом постачання 100 одиниць товару. На даний момент ми точно знаємо, що цей товар не потрібний Покупцеві! Але "осоружність" Покупця не дозволяє йому заявити в суді про це! Постачання товару здійснюється партіями - приблизно по 10 одиниць товару однією хурою. Ми також точно знаємо, що Покупець не прийме товар, якщо ми поставимо хуру з товаром. Питання наступне: якщо ми, Постачальник, відвантажуємо хуру з 10 одиницями товару і на місці приймання - в пункті призначення Покупця складаємо акт про те, що Покупець відмовився від приймання - чи будуть вказані дії підтверджувати факт відмови покупця від прийняття виконання? Чи буде факт відмови від прийняття виконання впливати на припинення зобов'язання поставити товар у кількості 100 одиниць?
ВІДПОВІДЬ:
Акт відмови від прийняття товару, підписаний покупцем, звичайно, буде доказом відмови того від прийняття товару. Також як і інші форми повідомлення продавця про відмову в прийнятті товару. Наслідки такої відмови можуть бути різними, залежно від причин, із-за яких покупець відмовився від прийняття товару, але у будь-якому випадку він зробить безперспективним позов про виконання зобов'язання в натурі.
Так, згідно ГК і ХК покупець, що являється СПД, може відмовитися від прийняття товару в наступних випадках:
- товар поставлений не в строк (ч. 2 ст. 622 ГК);
- у встановлений термін йому не передані приналежності до товару або документи, що стосуються товару (ч. 2 ст. 666 ГК);
- йому поставлений некомплектний товар (ч. 3 ст. 270 ХК);
- продавець передав йому меншу кількість товару, ніж було встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 670 ГК);
- продавець поставив товар, асортимент якого повністю або частково не відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 2 ст. 672 ГК);
- продавець поставив товар нижчої якості, нижчого сорту або з істотним порушенням вимог відносно якості (ч. 5 і ч. 7 ст. 268 ХК і ч. 2 ст. 678 ГК);
- товар поставлений без тари і упаковки або в неналежній тарі і упаковці (ст. 686 ГК).
Окрім цього, покупець може відмовитися від прийняття товару просто тому, що він йому вже не потрібний. В цьому випадку, якщо постачання товару було виконане належним чином (тобто без претензій покупця до товару і терміну його постачання), його зобов'язання по постачанню вважатиметься припиненим (згідно ст. 599 ГК). І тому позов покупця про зобов'язання поставити товар перспектив мати не буде.
Більше того, покупець вважатиметься кредитором, що прострочивякий відмовився прийняти належне виконання зобов'язання по постачанню. І до нього продавець може пред'явити позов про відшкодування збитків, заподіяних простроченням покупця як кредитора в зобов'язанні по постачанню, піти від якого той зможе тільки за умови, що прострочення не є результатом його винних дій.
Якщо ж втрата покупцем інтересу до товару і його відмова в прийнятті товару викликані тим, що він був поставлений не в той термін, що був обумовлений договором, то тоді вже продавець буде боржником, що прострочив виконання зобов'язання. І в цьому випадку покупець може не лише відмовитися від того, що бере зобов'язання, але і вимагати відшкодування заподіяних збитків. При цьому відмова від того, що бере зобов'язання, яке в результаті прострочення втратило для покупця інтерес, звільнить боржника від обов'язку виконувати зобов'язання в натурі (згідно ч. 2 ст. 622 ГК). А отже, позов покупця про зобов'язання поставити товар в натурі суд повинен буде відхилити у зв'язку зі зникненням предмета суперечки.
Аналогічно, предмет суперечки зникне, якщо основою для відмови в прийнятті товару будуть недоліки самого товару. Адже згідно ст. 611 ГК одним з наслідків порушення зобов'язання є його припинення внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання. Таким чином, одностороння відмова від зобов'язання, як форма реакції на його порушення, веде до припинення зобов'язання. А значить, кредитор (покупець) втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених в зобов'язанні дій (тобто вимагати постачання товару).
Але відмова покупця від прийому однієї партії товару ще не означає, що він відмовиться від інших постачань. Адже вони можуть виявитися якіснішими і будуть поставлені в строк, що влаштовує покупця (навіть якщо при цьому термін постачання буде прострочений). Основою для відмови від постачання інших партій товару може бути тільки заява покупця про те, що їх постачання також втратило для нього інтерес.
В той же час як при постачанні товару поза терміном, так і при постачанні неналежного товару у покупця виникне не лише право відмовитися від прийому цього товару, але і ряд інших прав. Наприклад, при отриманні товару неналежної якості він може зажадати зменшення ціни або безкоштовного усунення недоліків товару, вимагати його заміни і інше. І не факт, що покупець, що подав позов про виконання зобов'язання в натурі, цими правами не скористається.
Тому в цій ситуації продавцеві варто все ж поставити товар, передбачений договором, повністю. А там вже нехай покупець вирішує - потрібний він ще йому або ні, і якщо ні, то чому. Інакше, позов про виконання зобов'язання в натурі цілком може бути задоволений.
__________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
