Господарський договір - основа підприємницької діяльності. Проектування договору завжди має багато аспектів, які необхідно враховувати. Практика судових юристів примушує в договірній роботі звертати увагу на дрібниці, які господарникові (підприємцеві), - менеджерові здаються "непотрібними формальностями". Правда, іноді виявляється, що такі дрібниці "роблять погоду" в судових спорах.
У договірних стосунках (виключення складають банки) склалася нездорова практика: контрагенти не схильні перевіряти повноваження осіб, що підписують договори від імені того або іншого суб'єкта господарювання. Багато керівників підприємств, що практикують подібні історії, можуть зіткнутися з ситуацією, коли недотримання простих формальностей спричиняє безповоротні наслідки.
Ні для кого не секрет, що в силу Цивільного кодексу учасниками правовідносин можуть бути тільки фізичні і юридичні особи. У зв'язку з цим не можна вважати правильною дуже поширену практику укладень договорів, де однією із сторін вказується філія (що не має статусу юридичної особи). Інакше кажучи, "Миколаївська філія Приватного акціонерного товариства "***" - в преамбулі договору неправильний варіант.
Наявність у контрагента статусу юридичної особи перевірити просто. Необхідно запросити у нього свідоцтво про державну реєстрацію або витягання з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій в Україні, де і почерпнути відповідні відомості.
Недотримання цього простого правила на практиці може спричинити наступні наслідки. Теоретично договір, ув'язнений з філією, що не має статусу юридичної особи, не тягне виникнення прав і обов'язків, оскільки один з його учасників не правоздатний. У разі невиконання такого договору претензії на його основі залишаться без задоволення.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ГК) юридична особа придбаває обов'язки і реалізує свої права за допомогою своїх органів, діючих відповідно до статуту (засновницькими документами). Ця заїжджена фраза на практиці означає, що юридична особа - суб'єкт господарювання стає зобов'язаним за договором за умови, що від імені цієї юридичної особи договір підписаний уповноваженим органом. У зв'язку з цим очевидними будуть наступні рекомендації, що стосуються процесу укладення господарського договору :
- для визначення органу, уповноваженого укласти господарський договір, необхідно запросити і вивчити статут контрагента - суб'єкта господарювання;
- у випадку якщо статутом підприємства орган, уповноважений укласти господарський договір, визначений як керівник виконавчого органу, необхідно отримати у Державного реєстратора витягання з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій, що містить відомості про того, хто (яка особа) зареєстрований в якості керівника суб'єкта господарювання, яка особа наділена правом підпису від імені суб'єкта господарювання, а також зведення про обмеження повноважень такої особи. Тільки особа, вказана у витяганні з реєстру, повинна підписати договір від імені юридичної особи. Інакше необхідно вимагати від підписантів належним чином оформленого доручення. За наявності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій обмежень повноважень особи, що має право представляти інтереси юридичної особи без доручення, необхідно вимагати від контрагента виконання процедур, передбачених статутом такого підприємства, а також надання завірених копій рішення про укладення відповідної оборудки, прийнятого компетентним органом такого підприємства. Таке рішення може містити відомості про того, хто уповноважений укласти відповідний договір від імені юридичної особи (це не обов'язково буде директор). За відсутності в рішенні компетентного органу вказівки на обличчя, уповноважене підписати договір від імені підприємства, це право реалізує керівник виконавчого органу;
- іноді витягання ("вытяг") з реєстру підприємств і організацій містить невиразне посилання на те, що обмеження повноважень осіб, що мають право на представництво інтересів підприємства без доручення, містяться в статуті. В зв'язку з цим рекомендується "просканувати" розділи статуту, що стосуються повноважень не лише керівника підприємства, але і інших органів управління, наприклад, загальних зборів. Дуже часто статут підприємства містить норму про попереднє узгодження певних видів договорів або господарських договорів, сума яких перевищує певний поріг, з іншими органами управління (загальними зборами, наглядовою радою). Також не варто забувати, що при відсутності обмежень повноважень керівника підприємства в статуті їх можна знайти у відповідному законі. Це передусім торкається акціонерних товариств, де перелік обов'язкових обмежень на підписання договорів, а також наслідки підписання договорів без дотримання процедур попереднього схвалення таких договорів можна знайти в статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Обачно варто також підійти до оцінки повноважень особи підписувати договір від імені підприємства, що є частиною різного роду об'єднань підприємств (концернів, виробничих об'єднань і т. д.). Вимагати від контрагентів дотримання процедур попереднього узгодження договорів необхідно і у вказаних вище випадках.
Укладення договорів без дотримання потрібних законом, а також статутом узгоджень і попередніх дозволів (схвалень) угод тягне визнання таких угод недійсними і неможливість захистити свої права в суді, виходячи з умов договору |
Укладення договорів без дотримання потрібних законом, а також статутом узгоджень і попередніх дозволів (схвалень) угод тягне визнання таких угод недійсними і неможливість захистити свої права в суді виходячи з умов договору. Все та ж стаття 92 Цивільного кодексу України (абз. 2 ч. 3) передбачає, що у стосунках з третіми особами наявність обмежень повноважень у представника юридичної особи або через статут, або через закон можуть тягнути визнання угод, ув'язнених такими представниками, недійсними. Показовим буде наступний приклад з нашої практики. Підприємством був укладений договір субпідряду на виконання будівельних робіт. Субпідрядником роботи були виконані в повному об'ємі. Генеральний підрядник відмовився приймати виконані роботи, а також робити їх оплату, мотивуючи своє рішення тим, що від його імені договір підписаний неуповноваженою особою - одним із засновників генерального підрядника. Судовий захист субпідрядника не привів до позитивного рішення, оскільки договір субпідряду був визнаний недійсним, а стягнути вартість фактично виконаних робіт за відсутності відповідних доказів прийняття таких робіт також виявилося скрутним. Отже, при укладенні господарських договорів необхідно приділити особливу увагу особам, які підписують договір від імені контрагента. Перевірити його повноваження, отримати усі необхідні узгодження і зберегти у себе усі ці документи на випадок "військових дій" - ось порядок денний для особи, відповідальної за договірну роботу.
Але укладення договору з уповноваженою особою мало. Треба, щоб його виконання і документообіг, що забезпечує виконання договору, також здійснювався уповноваженими особами і в порядку, передбаченому договором. Хотілося б зупинитися на показовому прикладі. Договір передбачав обов'язок Продавця (постачальника товару) забезпечити передачу Покупцеві разом з партією товару (яка поставлялася залізничним транспортом) пакет документів, який складався з : оригіналу залізничної накладної, акту прийому-передачі права власності на товар, сертифікату якості на товар, податкової накладної, рахунку. Також з договору виходило, що плата за поставлений товар буде здійснена впродовж 5 робочих днів з моменту отримання Покупцем вказаного в договорі пакету документів. Продавець справно передавав менеджерові Покупця пакет документів, передбачений договором. При цьому сторонами складався акт прийому-передачі документів. Яке ж було здивування Продавця, коли у відгуку на позов з вимогами сплатити поставлений товар він прочитав, що, на думку Покупця, у Продавця не виникло право вимагати оплати, оскільки відсутні докази передачі Покупцеві пакету документів, що є умовою оплати. А на прикладені до позову акти прийому-передачі документів Покупець резонно заперечив, що підписані вони менеджером - особою, не уповноваженим підписувати які-небудь документи від імені підприємства. У подібному обороті подій є своя логіка, закладена договором і законом.
Немає необхідності зайвий раз нагадувати, що в господарських договорах важлива кожна дрібниця, особливо якщо ця дрібниця передбачена договором (законом). І якщо документообіг є невід'ємною складовою процесу виконання договору, то мінімізувати риски, пов'язані з неможливістю довести належне виконання договору, вручення вимог про оплату, можливо декількома способами : а) документообіг здійснювати за допомогою пошти, а документи передавати контрагентові цінними листами з описом вкладення; б) визначити в договорі осіб, що є представниками сторін, уповноваженими на підписання, прийом і передачу документів, пов'язаних з виконанням договору.
__________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
