Вступ: дилема сучасного фінмоніторингу
У світі фінансів, де кожна транзакція контролюється, а ризик ототожнюється зі словами «відмова» та «блокування», питання балансу між клієнтоорієнтованістю та комплаєнсом давно стало ключовим. З одного боку, закон вимагає дотримання жорстких правил фінансового моніторингу, з іншого - клієнти очікують швидких, зручних і зрозумілих сервісів. Як же не перетворити фінансову установу на бюрократичний лабіринт, але й не втратити довіру регулятора? Тут і постає завдання знайти ту золоту середину, про яку мріють і фахівці, і клієнти.
Поширені скарги клієнтів: симптоми дисбалансу
Серед найчастіших скарг клієнтів на фінмоніторинг в Україні - надмірна бюрократизація під час проходження процедур KYC (Know Your Customer) та проведення транзакцій, необґрунтоване блокування рахунків, де-рискінг політично значущих осіб (PEPів) та неприбуткових організацій, а також штрафи для клієнтів (у випадку розірвання ділових відносин з ініціативи банку). Ці скарги не лише відображають незадоволення, а й сигналізують про те, що комплаєнс у фінансових установах часто домінує над клієнтоорієнтованістю.
Як ефективніше виконувати комплаєнс-процедури для бізнесу? З LIGA360. Контролюйте дотримання вимог законодавства, здійснюйте due dilligence та AML/KYC перевірки, моніторте репутацію вашої компанії та партнерів. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Міфи фінансового моніторингу: чому страхи не завжди обґрунтовані
Серед суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) поширено ряд міфів, які часто призводять до непорозумінь і надмірної обережності. Наприклад, що PEP - це завжди високий ризик (незважаючи на численні роз'яснення НБУ про протилежне), або що банк має право блокувати рахунок з будь-яких причин на розсуд банку (законодавством передбачено чіткі правила та процедури щодо зупинення фінансових операцій або інших випадків обмеження прав клієнтів). Ще один міф - необхідність отримання паспортних даних кожного кінцевого бенефіціара юридичної особи (проте це не є обов'язковим, а чимало відомих бізнесменів дуже переживають за те, аби розкривати свої персональні дані). «Once a rejection - always a rejection» - ще одне хибне уявлення, що після однієї відмови клієнту закриваються всі двері назавжди. Насправді, у законодавстві та роз'ясненнях НБУ передбачено гнучкі механізми, які дають змогу банкам адаптуватися до конкретної ситуації, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Клієнтоорієнтованість: тренди та приклади
СПФМ впроваджують низку практик, покликаних підвищити рівень клієнтоорієнтованості, які повністю відповідають законодавству. Наприклад, диверсифікація заходів належної перевірки - спрощені процедури для низькоризикових клієнтів, можливість не запитувати паспорт КБВ у юридичних осіб, відновлення ділових відносин з клієнтами, яким раніше було відмовлено (за умови усунення причин первинної відмови). СПФМ може проводити належну перевірку на підставі закордонного паспорта (а не лише українського), не має дискримінувати осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, а також застосовувати ризик-орієнтований підхід для PEPів.
Важливим є і принцип «substance over form» - професійне судження відповідальних працівників має переважати формальні вимоги. Це дає змогу врахувати всі обставини справи і не перетворювати процес на конвеєр, де кожен клієнт - лише ще одна галочка у списку. Втім, з цим підходом теж варто бути обережним, і випадки такого професійного судження мають бути обґрунтовані та задокументовані, аби мати змогу пояснити регулятору рішення, яке прийняв СПФМ.
Комплаєнс як гарантія стабільності та довіри
Комплаєнс у фінансових установах - це не просто виконання нормативних вимог, а й гарантія стабільності, прозорості та довіри до системи. Саме жорсткість і послідовність у дотриманні комплаєнсу дозволяє мінімізувати використання СПФМ з метою вчинення фінансових злочинів, відмивання коштів і тіньових схем. Проте важливо пам'ятати, що комплаєнс не має стати самоціллю - він має бути інструментом, який гнучко інтегрується у бізнес-процеси, не порушуючи комфорт клієнта.
Баланс: як його досягти?
Пошук балансу - це не проста арифметика, а мистецтво компромісу. СПФМ, які здатні поєднати високі стандарти комплаєнсу з індивідуальним підходом до клієнта, отримують конкурентну перевагу. Ось кілька порад, які допоможуть зберегти рівновагу:
Впроваджуйте ризик-орієнтовані процедури: для низькоризикових клієнтів - мінімум бюрократії, для високоризикових - ретельна перевірка.
Навчайте персонал не тільки нормам закону, а й сервісу - емпатія та розуміння потреб клієнта важливі не менше, ніж знання нормативних актів.
Використовуйте професійне судження: дозвольте відповідальним працівникам приймати обґрунтовані рішення, виходячи з суті, а не лише форми.
Відкривайте діалог із клієнтом: роз'яснюйте причини запитів чи відмов, будьте прозорими й чесними у комунікації (звісно, з дотриманням вимог до таємниці фінансового моніторингу).
Впроваджуйте цифрові інновації - автоматизація процесів може скоротити час обробки документів і зменшити кількість помилок. Окрему увагу варто приділити використанню штучного інтелекту: його потенціал для оптимізації перевірок, аналізу ризиків і персоналізації клієнтського досвіду є досить перспективним.
Висновок: шлях до довіри та розвитку
У сучасному світі, де темп змін не дозволяє зупинятись на досягнутому, СПФМи мають бути гнучкими, відкритими до діалогу і водночас - безкомпромісними у питаннях безпеки. Знайти баланс - означає будувати довіру, розвивати бізнес і підтримувати репутацію системи.
Вадим Романюк,
керівник практики фінансового та банківського права
PwC в Україні
Ефективний комплаєнс ґрунтується на точних даних і чітких процесах. LIGA360 дає фінансовим установам усе потрібне для контрольованої, прозорої та безпечної роботи: актуальні вимоги, ризикові сигнали, аналітику й зручні інструменти. Замовте персональну презентацію, щоб побачити, як система підтримує комплаєнс щодня.
