Останнім часом в корпоративному законодавстві України сталися певні події, на які необхідно звернути увагу читачів :
- були змінені законодавчі положення відносно реорганізації юридичних осіб;
- регулятор роз'яснив, що саме вважатиметься виконанням публічним акціонерним товариством обов'язку по включенню його акцій у біржовий список;
- регулятор деталізував деякі положення корпоративного законодавства, пов'язані з діяльністю акціонерних товариств;
- був реалізований наказ Міністерства юстиції України, відповідно до якого був наданий електронний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.
Субсидиарная відповідальність реорганізованих юридичних осіб
З 16 жовтня 2011 року застосовуються нові правила відносно відповідальності по зобов'язаннях юридичних осіб, реорганізованих шляхом злиття, поглинання, розподілу, виділення або перетворення. Цього дня вступили в дію нововведення, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно врегулювання стосунків між кредиторами і споживачами фінансових послуг" від 22 вересня 2011 року.
Так, відповідно до нових положень:
- кредитор зможе вимагати припинення або дострокового виконання тільки незабезпечених зобов'язань юридичної особи, яка припиняється, або ж вимагати надання забезпечення по них (раніше це право поширювалося на будь-які зобов'язання);
- юридична особа, створена в результаті розподілу, нестиме субсидиарную відповідальність по зобов'язаннях припиненої юридичної особи, які перейшли до другого правонаступника. Субсидиарная відповідальність передбачає те, що кредитор повинен спочатку звернутися з вимогою до основного боржника і тільки у разі невиконання ним такої вимоги - до додаткового (субсидиарному) боржника;
- юридична особа, створена в результаті виділення, нестиме субсидиарную відповідальність по зобов'язаннях, які перейшли до неї в результаті такого виділення і залишилися на балансі юридичної особи, з якого сталося виділення, і навпаки; і
- коли декілька юридичних осіб несуть субсидиарную відповідальність по зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи, то така відповідальність розподіляється між ними солідарно. Солідарна відповідальність полягає в тому, що кредитор може звернутися до будь-якого з солідарних боржників і вимагати від такої особи виконання зобов'язання в повному об'ємі.
Таким чином, використання схем, коли в результаті розподілу (виділення) усі права передаються одній юридичній особі, а усі зобов'язання залишаються іншому, тепер втрачає свою привабливість.
Вказані положення відносно введення субсидиарной відповідальності правонаступників і правопопередників раніше були передбачені тільки для акціонерних товариств, а тепер вони поширюватимуться на усіх юридичних осіб, що приведе до посилення захисту кредиторів юридичних осіб, які реорганізуються.
Вимога про включення і знаходження акцій ПАО у біржовому списку
Виконання вимоги про обов'язкове включення акцій публічних акціонерних товариств ("ПАО") у біржовий список із справжнього моменту зажадає від ПАО додаткових зусиль. 8 вересня 2011 року Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку ("НКЦБФР") затвердила Роз'яснення №12 "Про порядок застосування другого абзацу частини першої статті 24 Закони України "Про акціонерні товариства" відносно проходження публічним акціонерним товариством процедури включення акцій у біржовий список хоч би однієї фондової біржі" ("Роз'яснення")у якому викладена позиція відносно застосування вказаний норми Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року ("Закон").
Закон встановлює, що кожне ПАО зобов'язане пройти процедуру включення акцій у біржовий список хоч би однієї фондової біржі. НКЦБФР встановила, що для виконання вимог вказаного положення недостатньо усього лише включення акцій ПАО у біржовий список - такі акції повинні продовжувати залишатися в нім і надалі. Акції ПАО можуть знаходитися у біржовому списку не більше 60 календарних днів без проведення по них біржових торгів і виключаються з біржового списку, якщо впродовж 60 днів по них не проводилося біржових торгів. Ця вимога не поширюється на ПАО з акціонером, якому належать усі 100% акцій такого ПАО.
Процедура включення акцій ПАО у біржовий список може бути ініційована самим ПАО, членом фондової біржі, фондовою біржею, компанією з управління активами, іншою особою, яка має право брати участь у біржових торгах. У Роз'ясненні НКЦБФР вказала, що для виконання вимог абзацу 2 частини 1 статті 24 Закони включення акцій у біржовий список повинне здійснюватися за ініціативою самого ПАО.
У разі порушення вказаних вимог Закону, а саме не включенні акцій ПАО за його ініціативою у біржовий список фондової біржі або виключення таких акцій з біржового списку, НКЦБФР має право прийняти рішення про усунення таким ПАО досконалого порушення. Якщо такий припис не буде своєчасно виконаний, то НКЦБФР може застосувати до такого ПАО фінансові санкції в розмірі від 17 000 до 85 000 гривен, а за повторне порушення в тому ж році - фінансові санкції в розмірі від 85 000 до 170 000 гривен.
Таким чином, виходячи з консервативної позиції НКЦБФР, викладеної в Роз'ясненні, рекомендується усім ПАО, якщо це ще не було зроблено, ініціювати включення їх акцій у біржовий список хоч би однієї фондової біржі, а також забезпечити постійне перебування акцій у біржовому списку, для чого кожні два місяці необхідно проводити укладення не менше однієї біржової угоди по купівлі-продажу хоч би однієї акції такого ПАО.
Деталізація законодавства про діяльність акціонерних товариств
4 листопада 2011 року набули чинності два рішення НКЦБФР, які регулюють деякі аспекти діяльності акціонерних товариств : Рішення №1376 "Про затвердження Порядку формування і використання спеціального фонду для виплати дивідендів по привілейованих акціях" ("Порядок") і Рішення №1377 "Про затвердження Вимог до інформації про кандидатів в члени органу акціонерного товариства" ("Вимоги"). Обидва документи були прийняті НКЦБФР 29 вересня 2011 року у виконання положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року.
Відповідно до Порядку встановлюється, що дивіденди по привілейованих акціях можуть виплачуватися за рахунок чистого прибутку або нерозподіленого прибутку попередніх років, а у разі її недостатності - за рахунок резервного капіталу або спеціального фонду для виплати дивідендів по привілейованих акціях. Якщо створення такого фонду передбачене статутом акціонерного товариства, то він створюється за рішенням загальних зборів акціонерів. Рішенням загальних зборів акціонерів також визначається розмір відрахувань для формування фонду, які здійснюються за рахунок чистого прибутку або нерозподіленого прибутку попередніх років.
Вимоги встановлюють, яка інформація про кандидатів в члени органів акціонерного товариства (виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії) повинна вказуватися у бюлетені для кумулятивного голосування. Кумулятивне голосування застосовується для обрання осіб до складу органів суспільства у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства або законом (наприклад, обрання ревізійної комісії акціонерного товариства, обрання наглядової ради ПАО). Цей спосіб голосування передбачає, що загальна кількість голосів акціонера множиться на кількість членів органу акціонерного товариства, які обираються, а акціонер має право віддати усі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між декількома кандидатами.
Надання електронного доступу до Державного Реєстру
У виконання Наказу Міністерства юстиції України "Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 19 серпня 2011 року нещодавно почав функціонувати веб-сайт, за допомогою якого надається доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб, - підприємців ("Державний Реєстр"). Електронна адреса веб-сайту Державного Реєстру наступна: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.
У електронній версії Державного Реєстру можна здійснювати пошук по найменуванню або ідентифікаційному коду юридичної особи, а також на прізвище, ім'я та по-батькові фізичного особи-підприємця. Веб-сайт надає можливість перевірити наявність суб'єкта господарювання в Державному Реєстрі і отримати базову інформацію по ньому.
Проте слід зазначити, що тестові пошуки, проведені юристами "Авеллум Партнерс", показали, що система на даний момент не є досконалою, а дані, що відображаються, в деяких випадках не відповідають дійсності. Таким чином, рекомендується використовувати електронну версію Державного реєстру тільки у випадках, коли інші способи отримання відомостей з нього недоступні або недоцільні. У будь-якому випадку, рекомендується для цілей істотних угод просити у контрагентів виписки або витягання з Державного реєстру на паперових носіях.
Інформація ЮФ "Авеллум Партнерс"
