Юристи і юридичні фірми в соціальних мережах

Вже не перший рік представники західних юридичних фірм, працюючих з клієнтами у сфері B2B (професійні послуги і товари для бізнесу) ламають списи, обговорюючи питання доцільності розміщення профайлов фірм, а також професійних профайлов юристів в соціальних мережах. З одного боку, прибічники необхідності розміщення такої інформації говорять про те, що профайлы в соцсетях, одержуючі певну кількість лайков на свої новини, здійснюють підтримку бренду, а також підтримують ефективну взаємодію зі ЗМІ, які мають можливість вмить відстежувати повідомлення. З іншого боку, супротивники такої взаємодії говорять про недоцільність профайлов і постів з точки зору впливу на бізнес, оскільки ще нікому не вдалося точно виміряти пряму дію кількості лайков на посту на залучення і утримання клієнтівякі у сфері B2B керуються зовсім іншими критеріями при виборі юридичного партнера.

Розміщення професійних профайлов юристів в соцсетях може тим більше нести небезпеку для іміджу юридичної фірми, у разі, якщо розміщення постів йтиме без узгодження з департаментом розвитку бізнесу. Небезпека може полягати як в можливих необережних постах, що стосуються політики і особистого відношення юриста до тих або інших подій на ринку, так і в розкритті юристом інформації особистого характеру, що не завжди допустимо і може суперечити стратегії розвитку і комунікаційної стратегії фірми.

Давайте розглянемо в якості прикладу активність юридичних фірм в одній з найпопулярніших мереж інтернету - Facebook. Ресурс прийшов в країни СНД в 2004 році і на даний момент є найпопулярнішою всесвітньою соціальною мережею. За станом на травень 2011 року кількість учасників цієї мережі досягла 700 мільйонів. З чого ж почалася історія взаємодії з Facebook?

Більшість людей почали використовувати Facebook виключно як соціальний інструмент, додавши в список контактів друзів, одногрупників, однокласників, родичів і заочно знайомих людей (друзів друзів, друзів по листуванню і так далі). З часом члени співтовариства стали отримувати запити на дружбу в Facebook від бізнес-контактів, що, можливо, на той момент було трохи дивно, адже Facebook був мережею для неформального спілкування хороших знайомих, де можна було виставити фото майже будь-якого змісту, поділитися думками у будь-якій формі і приєднатися до будь-якої групи. Професійні ж контакти були більше відповідними для LinkedIn і Twitter. Згодом обстановка дещо помінялася і в круг контактів стали входити колеги, потім партнери по роботі, а потім і клієнти. У зв'язку з цим, з'явилася необхідність (а, відповідно, і певна незручність) ділити контакти на групи і показувати повідомлення різного характеру різних груп, а також вибирати з усього арсеналу фотографій ту, яка не псувала б бізнес-імідж власника профайла.

І усе б нічого, якби ми говорили про сферу FMCG (товари народного споживання), яка набагато лояльніше відноситься до неформального спілкування в мережах і якраз отримує вигоду при грамотному використанні ресурсу. Таке спілкування може безпосередньо впливати на кількість клієнтів і покращувати імідж бренду, у разі використання правильних інструментів для залучення вибраної цільової аудиторії. Наприклад, виставив ти свою фотографію в модних кросовках, декілька друзів поставили лайки, друзі друзів поставили лайки на лайки, і, наслідуючи принцип снігової грудки, цей бренд тимчасово збільшив кількість продажів. Але для великого юридичного бізнесу використання мереж несе дуже смутну вигоду, адже юридичний ринок досить вузький, тому на прийняття клієнтом рішення про співпрацю частіше впливає хороший портфоліо юрфірми, наявність великого досвіду роботи в тій або іншій практиці, рекомендації клієнтів, але ніяк не лайки в інтернеті.

Як правило, створюючи сторіночку в соціальних мережах, юридичні фірми просто роблять "перепост" основних новин, подій і профайлов фірми, "перепост" ньюзлеттеров і брошур, що вже знаходяться на інших ресурсах, чим просто посилюють свою присутність в інтернеті і часто - покращують Search Engine Optimization, SEO ( механізм, що дозволяє поліпшити позиції сайту в інтернеті). Проте якщо юридична фірма готова виділяти ресурси на генерування інформації, яка б відрізнялася від загального потоку, то це формувало б "багатовимірний" імідж фірми (скажімо, приділяла б досить часу роботі pro - bono і розповідала про це).

"Мудра людина думає раз, перш ніж двічі сказати" (Роберт Бенчли)

У кожній з соціальних мереж живе своє співтовариство, свої люди, у кожної - свої цілі, завдання і інструменти.

Якщо Facebook не вичерпав свої інструменти і помалу грамотно "заходить на територію бізнесу", то такі соціальні мережі як Однокласники, Моймир, Вконтакте і так далі для сфери B2B представляють загрозу і можуть завдати прямого збитку іміджу юрфірми. Якщо юридична фірма має профайл на цих ресурсах, які, в цілому, сприймаються громадськістю виключно як мережі для неформального спілкування, то вигода від його розміщення дуже сумнівна і важко измерима. Нерідко особисті профайлы користувачів подібних мереж носять неприкрито еротичний характер, а вік основної цільової аудиторії дозволяє зробити висновок про те, що "месиджі" юридичних фірм не представлятимуть для неї ніякого інтересу, тому розміщення профайла юридичної фірми і професійних профайлов юристів поряд з особистими профайлами може говорити про недостатню письменність фірми з точки зору зв'язків з громадськістю.

Отже, якщо юрист все-таки прийняв рішення про вихід в соціальну мережу не часткою, а професійним порядком, йому слід врахувати наступне:

1) Орієнтованість соціальної мережі (політична, корпоративна, сімейна, дружня і пр).

2) Вік основної кількості користувачів мережі (там, де це можливо визначити)

3) Спрямованість дискусій в основних групах (для проби, можна зареєструватися анонімно і прийняти участь в дискусіях, тоді стане зрозуміле, у своїй Ви середовищу або ні)

4) Ротацію мережі в інтернеті

5) Присутність в мережі профайлов/блогів клієнтів і конкурентів

6) Представленность вузлів соціальної мережі людьми або організаціями

7) Основна мова спілкування в мережі

8) Закритість/відкритість мережі (приміром, існує цілий ряд професійних мереж, куди не потрапити без запрошення учасників).

"Скажи мені, хто тебе ретвитнул, і я скажу, хто ти"

Одна з найбільш популярних мереж сучасності, Twitter, цілком заслуговує на увагу юристів і юридичні фірми, оскільки є простим і легким способом оптимізації SEO свого сайту (якщо твитить линк з новинами з сайту юрфірми-працедавця), оперативного донесення інформації до клієнтів і ЗМІ, створення/підтримки свого позитивного іміджу професіонала, створення кола лояльних читачів. Проте тим юристам, які створюють свої мікроблоги на Twitter, слід врахувати, що не варто робити пости на теми особистого характеру, слід ретельно зважувати інформацію, а також стежити за тим, хто вас відстежує (фолловит) в Twitter. Якщо цього не роблять клієнти, колеги, журналісти, можливо, юристи пишуть або не те, або не так, або несвоєчасно (із запізненням). Якщо юрист бажає робити пости особистого характеру - краще завести в Twitter інший эккаунт.

Зовсім інший оборот бере участь юриста в соціальних мережах професійного характеру. Опиняючись в середовищі професіоналів, він дістає можливість обговорювати теми, що цікавлять його, створювати/підтримувати позитивний імідж, оперативно отримувати інформацію, просувати себе як фахівця, а також свою фірму на ринку, і вносити свій внесок в залучення клієнтів і утримання вже існуючих клієнтів.

Участь в професійних юридичних соціальних мережах обов'язково для тих юристів, які не хочуть зупинятися на досягнутому і планують постійно підвищувати свою кваліфікацію, а також мають одній з цілей отримання статусу партнера в юридичній фірмі. Безумовно, при цьому вищеперелічені рекомендації відносно "кодексу поведінки" у бізнес-мережі залишаються в силі.

Ірина КононоваPR- менеджер МЮФ Integrites