Позовна заява в господарському процесі є основним процесуальним засобом захисту порушеного або оспорюваного права. Для того, щоб воно виконувало цю роль, при пред'явленні позову потрібне суворе дотримання встановленого законодавством порядку.
На жаль, не завжди юридичним особам і індивідуальним підприємцям при зверненні до господарського суду вдається грамотно скласти позовну заяву. Закономірним наслідком подачі позову з порушеннями чинного законодавства буде повернення позивачеві такої заяви або відмова в його прийнятті.
Законодавець разом з правом на звернення до суду за захистом порушених, оспорюваних прав і свобод, встановив певні вимоги до позовної заяви і порядок звернення до суду, а в той же час визначив і підстави, по яких той або інший позов може бути повернений пред'явникові.
Так, в господарському, цивільному, адміністративному процесах передбачені підстави, по яких позов підлягає поверненню. Як правило, такі підстави і процедура досить схожі, але в той же час існують і відмінності таких підстав і процедури повернення.
Наприклад, на відміну від адміністративного і цивільного судочинства, в господарському процесі суд за наявності недоліків в позовній заяві або недотриманні встановленого порядку - процедури звернення до суду - повертає такий позов без надання часу на усунення таких недоліків впродовж трьох днів. У разі повернення такої позовної заяви у позивача є право повторно звернутися до суду з таким позовом після усунення допущених недоліків, але іноді таке повернення може стати основою в наступному для відмови в задоволенні позовних вимог після повторної подачі.
Наприклад: позивач пред'являє позов в останні дні терміну позовної давності. Подача і в наступному повернення такого позову не припиняє термін позовної давності, а це означає, що наступна подача позову після усунення недоліків по закінченню терміну позовної давності може стати причиною відмови в задоволенні позовних вимог. Існуюче законодавство не дає суду права самостійно застосувати термін давності, але це дає додаткові підстави осоружній стороні заявляти про їх застосування, і суд зобов'язаний буде їх застосовувати.
Розглянемо питання повернення позовної заяви на прикладі господарського процесу.
У господарському процесі (ст. 63 ХПК України) існують наступні підстави для повернення позову :
- позовна заява підписана особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове положення якої не вказане;
- в позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
- в позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок суми, що стягається або оспорюваної;
- не подано доказів оплати державного мита в установленому порядку і розмірі;
- порушені правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві декілька вимог до одного або декількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємин сторін або істотно утруднить вирішення суперечки;
- не надано доказів напряму відповідачеві копії позовної заяви і прикладених до нього документів;
- до винесення визначення про збудження провадження у справі від позивача поступила заява про врегулювання суперечки;
- не подано доказів оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
На перший погляд законодавець чітко встановив вичерпний перелік підстав, по яких позов підлягає поверненню, але в теж час судова практика свідчить, що суди не завжди правильно застосовують ту або іншу норму.
З метою забезпечення однакового і правильного застосування судами Арбітражного процесуального кодексу України (нині - Господарський процесуальний кодекс України, далі - ХПК) президія Вищого арбітражного суду України зі змінами і доповненнями, внесеними Вищим господарським судом були дані роз'яснення від 18.09.97 р. N 02-5/289, які також торкалися питань повернення позовних заяв. Так, згідно з вказаними роз'ясненнями було відмічено:
- недотримання вимог статей 54 і 57 ХПК відносно форми, змісту і додатків до позовної заяви спричиняє за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК, - позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін і їх поштові адреси, або позовна заява підписана не уповноваженою особою.
- Основою для повернення позовної заяви є також відсутність вказівки обставин, на яких грунтується позовна вимога, і не вказані докази, які підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, яка не містить обгрунтований розрахунок суми, що стягається або оспорюваної, або такий розрахунок не прикладений до заяви.
При розгляді питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 слід виходити з того, що основою для повернення позовної заяви є тільки брак доказів оплати державного мита в установленому порядку і розмірі витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, відправка відповідачеві копії позовної заяви і прикладених до нього документів.
Якщо в позовній заяві є посилання на докази, які підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не залучені, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ХПК. В цьому випадку суддя в процесі підготовки справи до розгляду визначенням витребує ці докази від позивача або відповідача.
Господарським судам не слід допускати повернення позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство у разі представлення як доказу оплати державного мита платіжних доручень, які відповідають вимогам Інструкції, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (з подальшими змінами і доповненнями). У разі виникнення сумнівів відносно надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суди мають право згідно пунктом 4 статті 65 ХПК витребувати від позивача або кредитора відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Про повернення позовної заяви і прикладених до нього документів виноситься визначення, яке може бути оскаржене.
Якщо передбачені в пунктах 2, 3, 4, 5, 6 і 10 частин першій статті 63 ХПК основи повернення позовної заяви виявлені господарським судом після того, що бере позовної заяви до розгляду, справа підлягає розгляду по суті. У разі потреби розгляд справи може бути відкладений (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: витребування необхідних доказів або обгрунтованого розрахунку суми, що стягається (оспорюваною); напрями відповідачеві або іншим особам, які беруть участь в справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясоване безпосередньо в судовому засіданні. Не сплачені в установленому порядку і розмірі суми державного мита і витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу можливо стягнути в результаті розгляду справи.
Що ж до підстав повернення позову, відмічених в пунктах 1 і 3 статті 63 ХПК, то у разі їх виявлення після прийняття позовної заяви позов, з урахуванням конкретних обставин, підлягає залишенню без розгляду згідно з пунктом 1 або пункту 3 ст. 81 ХПК, або ж провадження у справі припиняється відповідно до пункту 3 статті 80 ХПК.
У застосуванні положень пункту 1 ч. 1 ст. 63 і п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України у випадках, коли позовна заява підписана особою, яка не має права його підписувати, слід мати на увазі таке.
Якщо господарський суд має сумніви відносно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він в процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовна заява підписана особою на підставі виданого їй доручення, до заяви має бути прикладений оригінал або належним чином завірена копія такого доручення. Посилання в заяві лише на номер і дату доручення є недостатнім, і така заява підлягає поверненню.
Що стосується питання об'єднання позовних вимог те можна викласти наступне.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою основою виникнення або прикладеними доказами (зокрема, про стягнення неповерненого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про примушування до виконання зобов'язань за господарським договором і про майнову відповідальність за його невиконання і тому подібне). Право об'єднати декілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь ті ж сторони, надане також судді. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємин сторін або істотно утруднить розгляд суперечки, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58, п. 5 статей 63 ХПК).
На закінчення слід зазначити, що тільки якісно підготовлена позовна заява дозволяє заявникові своєчасно реалізувати своє право на звернення до господарського суду, а у разі задоволення заявлених вимог - швидше повернути в господарський оборот грошові кошти.
Сергій Шклярстарший партнер
Олександр Матросовстарший юрист АТ Arzinger
