Упродовж більш ніж двох років сфера державних закупівель регулювалася постановами Кабінету Міністрів України. Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2008 № 274. Проте Конституційний Суд України рішенням від 09.10.2008 № 22-рп/2008 визнав вказану постанову Кабміну неконституційною. Рішення мотивоване неприпустимістю регулювання сфери державних закупівель підзаконними нормативними актами.
Кабмін, незважаючи на позицію КСУ, постановою від 17.10.2008 № 921 знову затвердив Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, за державні кошти (далі - Положення).
Враховуючи вищевикладене, прийняття і набуття чинності Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289 - VI (далі Закон № 2289 - VI) є логічним і необхідним кроком для забезпечення сфери державних закупівель належною нормативно-правовою базою.
| ФАБУЛА |
Концептуально Закон України "Про здійснення державних закупівель" відрізняється від Положення, що раніше регулювало цю сферу, більше детальним регулюванням процедурних питань здійснення закупівель.
Коротко розглянемо основні нововведення Закону № 2289 - VI.
- з термінології вилучені поняття "тендер" і похідні від нього, на зміну яких введено поняття "Конкурсні торги".
- скорочена кількість процедур державних закупівель. Скасовані такі процедури як редукцион і торги з обмеженою участю.
- розширена сфера застосування процедур державних закупівель, шляхом зменшення кількості закупівель, виведених з-під дії Закону № 2289, - VI.
- збільшена кількість суб'єктів, які зобов'язані придбавати товари (роботи, послуги) із застосуванням процедур державних закупівель. Зокрема, вимога про дотримання процедур закупівель при придбанні товарів (робіт, послуг) тепер поширюється на комунальні підприємства і об'єднання підприємств.
До позитивним моментам Закону № 2289 - VI можна віднести такі положення.
Закон ввів заборону на встановлення замовником дискримінаційних вимог до учасників |
1. Стаття 5 Закону № 2289 - VI закріпила принцип недискримінації. Вітчизняні і іноземні учасники беруть участь в процедурах закупівель на рівних умовах. Крім того, передбачена заборона на встановлення замовником дискримінаційних вимог до учасників.
2. Одним з найбільш важливих нововведень Закону № 2289 - VI, спрямованих на ліквідацію проявів корупції у сфері державних закупівель, являється розмежування компетенції органу, що здійснює державне регулювання і контроль у сфері закупівель, і органу оскарження процедур закупівель. Уповноваженим органом у сфері державних закупівель залишилося Міністерство економіки України, функції ж розгляду скарг передані Антимонопольному комітету України.
3. Збільшена загальна тривалість здійснення процедур закупівель. Наприклад, мінімальний термін подачі пропозицій конкурсних торгів збільшений з 21 до 30 календарних днів, термін ув'язнення договору збільшений з 15 робочих днів до 30. Термін подачі цінових пропозицій складає 10 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій. Збільшення зазначених термінів надасть учасникам більше часу для ухвалення рішення про участь в закупівлі і підготовки необхідних документів.
4. Законом № 2289 - VI розширений перелік відомостей про процедури закупівлі, що підлягають публікації в офіційному друкарському виданні з питань державних закупівель і розміщення на веб-порталі уповноваженого органу.
Особливо слід звернути увагу на положення Закону № 2289 - VI, реалізація на практиці яких викликає побоювання.
1. Законом № 2289 - VI (ч. 4 ст. 2) передбачені товари, роботи і послуги, особливості закупівлі яких визначаються окремими законами (телекомунікаційні послуги, централізоване водопостачання і водовідведення електрична енергія, її передача і розподіл і так далі). При цьому на сьогодні у спеціальних законах відсутні нормирегулюючі особливості закупівлі більшості з передбачених ч. 4 ст. 2 Закони № 2289 - VI товарів, робіт, послуг.
2. Закон № 2289 - VI створює умови для зловживань при оскарженні державних закупівель. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 2289 - VI скарга може бути подана особою, право або законний інтерес якого порушені в результаті рішення, дії або бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель. Тобто право оскарження надане не лише учасникам закупівлі, а будь-яким особам права або законний інтерес яких порушені.
На відміну від раніше діючого Положення, Закон № 2289 - VI не містить вимоги про обов'язковий припиненні процедури закупівлі у разі подачі скарги. Припинення процедури є правом органу оскарження. Проблема в тому, що законодавчо не визначені критерії, якими повинен керуватися орган оскарження, при розгляді питання про необхідність припинення процедури закупівлі. Договір про закупівлю у будь-якому випадку не може бути укладений під час процедури оскарження. Крім того, термін розгляду скарги збільшений до тридцяти днів.
Порядок оскарження у сфері держзакупівель може зіграти на руку недобросовісним учасникам |
Вищевикладене надає можливість недобросовісним суб'єктам "гальмувати" процедуру закупівлі і перешкоджати укладенню договору шляхом оскарження дій і рішень замовника.
3. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 2289 - VI контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган і інші органи відповідно до їх компетенції. Проте порядок форми і способи здійснення Мінекономіки контролю у сфері закупівель Законом № 2289 - VI не визначені. Іншими словами, відсутній механізм здійснення уповноваженим органом контролю у сфері закупівель. Тому законність дій Мінекономіки, спрямованих на здійснення контролю, може бути оспорена.
4. Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону № 2289 - VI у випадках, коли для визначення найекономічніше вигідної пропозиції конкурсних торгів окрім ціни застосовуються і інші критерії оцінки, питома вага цінового критерію не може бути нижче 50%. Раніше питома вага цінового критерію повинна була складати не менше 70%. Зниження значення ціни при оцінці конкурсних пропозицій може привести до визначення критеріїв оцінки пропозицій "під конкретного учасника" з наступною перемогою такого учасника в торгах.
| ВИСНОВОК |
В цілому, повернення до регулювання сфери державних закупівель законом необхідно оцінювати позитивно. Нововведення покликані удосконалити регулювання процедур закупівель. У теж час доцільність деяких положень Закону № 2289 - VI викликає сумніви. У будь-якому випадку вирішальне значення при оцінці Закону № 2289 - VI матиме виконання його норм на практиці.
