Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Податок на нерухомість - торжество соціальної справедливості або чергова пастка для українця?

16.34, 17 серпня 2010
3712
7

Коментар юристів компаній Jurimex і "Ващенко, Бугай і Партнери"

Положення проекту нового Податкового кодексу продовжують широко обговорюватися в юридичних, політичних і наукових кругах України. Свій погляд на один з найбільш резонансних моментів - введення податку на нерухомість - надали старший юрист юридичної компанії Jurimex Світлана Языкова і адвокат, член правління Асоціації юристів України, партнер юридичної компанії "Ващенко, Бугай і Партнери" Денис Бугай.

Як вважає Світлана Языковавведення податку на нерухомість як різновиду податку на володіння майном являється не найгіршим способом наповнення прибуткової частини бюджету, і тому в умовах його глобального дефіциту таку ініціативу можна вважати цілком виправданою.

"Інша справа, що, як і будь-якій законодавчій ініціативі, повну і обгрунтовану оцінку цьому почину можна буде дати лише тоді, коли замість заяв в пресі, в проекті Податкового кодексу ми побачимо не лише назву майбутнього податку і зрозуміємо його різновид, але також і пропоновані об'єкти, базу, ставки, платників і ін.

Важливо розуміти кого законодавець бачить в ролі платників - тільки фізичних осіб або також і юридичних; будуть об'єктами оподаткування усі об'єкти нерухомості (включаючи землю, за яку вже сьогодні власники зобов'язані сплачувати податок)або тільки окремі її категорії - житлова нерухомість, комерційна нерухомість, нерухомість будь-якої площі або що перевищує певний розмір. Поки ж те, що усі ми намагаємося оцінити, - говорить юрист, - більше схоже на популістські заяви про торжество соціальної справедливостівведенні податку на розкіш як податку для багатих, - механізму перерозподілу матеріальних благ в державі, підвищенні життєвого рівня незаможних за рахунок спроможнішої частини населення".

На думку Дениса Бугаяподаток на нерухомість, як складова податку "на розкіш"звична практика для усіх розвинених економік світу, різниця простежується тільки в питаннях порядку визначення податкової бази і ставок. Введення цього податку, безумовно, позитивно позначиться на формуванні прибуткової частини бюджету і при цьому не зробить додаткове податкове навантаження на незахищені верстви населення. Природними супротивниками податку будуть рантьєякі володіють великими кількість нерухомості і, відповідно, у них зростуть витрати на її зміст.

Він відмітив, що положення проекту Податкового кодексу вже побічно відреагували на ситуацію з використанням великих об'ємів нерухомості, яка здається в оренду. Проект кодексу передбачає заборону використання спрощеної системи оподаткування особами, які здають в оренду приміщення площею більше 100 кв. метрів (в т.ч. в сумі).

Серед позитивних сторін нововведення експерт називає збільшення прибутків бюджету, коригування цін на нерухомість. Подорожчання "змісту зайвої нерухомості" спровокує ріст пропозиції продажу і, відповідно, пониження її вартості. Адвокат вважає, що не слід чекати пониження вартість офісних і торгових приміщень. Тенденція пониження торкнеться тільки житловій нерухомостіоскільки пересічним громадянам, які стали власниками 3- 5 квартир, доведеться шукати альтернативні, дешевші форми особистого інвестування.

В той же час, можливі такі негативні наслідки, як зростання податкового навантаження для фізичних осіб, які з метою диверсифікації активів володіють значною кількістю нерухомості, і компаній-девелоперів, а також власників ТРЦ.

Світлана Языкова припускає, що податок на нерухомість, правда, в декілька іншої формі, в Україні існує: сьогодні це свого роду податок на операції з нерухомістю (купівлю, дарування, міну) - податки і реєстраційні платежі, що сплачуються при проведенні і реєстрації угод, а також реєстрації права власності.

З юридичної точки зору податок повинен відповідати певним вимогам, щоб український бізнес зміг адаптуватися. Так, Денис Бугай пояснює, що є побоювання, що законодавець в пориві реалізації побажання Президента може ввести податок без деталізації наступних питань:

- порядку визначення податкової бази;

- об'єму нерухомості, з якого виникає обов'язок платити податок;

- порядку визначення ставок податків залежно від комерційної вартості об'єктів і так далі

Адвокат також наводить простий приклад: "Багатодітні сім'ї і дитячі будинки сімейного типуяк правило, мають будинки з великим об'ємом квадратних метрів, 300 -500 кв. метрів. Якщо податок не передбачить для них виключення, станеться безглузда ситуація, коли ці суб'єкти фактично будуть вимушені платити цей "податок на розкіш". Також викликає побоювання ситуація, коли із-за некоректного формування норми під податок потраплять виробничі приміщення підприємств, які використовуються для бізнес-процесів, а не "зайва" нерухомість рантьє.

Для введення цього податку потрібна розстрочка, щоб бізнес зміг скоректувати свої плани і бюджети, а також щоб податкова служба змогла розробити методики визначення податку і його бухгалтерського обліку".

З колегою погодилася Світлана Языкова: "Запорукою успішного впровадження податку на нерухомість як податку на майно (на противагу податкам з доходу), на нашу думку, являються:

- встановлення в якості об'єкту і бази оподаткування площа, а не вартість нерухомостіщо дозволить певною мірою мінімізувати можливі зловживання;

- виправдані і максимально диференційовані залежно від виду і площі нерухомості ставки;

- виведення певної категорії облич (малий бізнес, незаможні громадяни) і нерухомості (приміром, житла площею менше 100-200 кв. м на того, що одного проживає) з категорії об'єктів оподаткування;

- якісний і робочий механізм адміністрування податку.

Державою мають бути встановлені чіткі і зрозумілі правила, щоб основне податкове навантаження не лягло, всупереч твердженням, на плечі пересічних громадян, тоді як для осіб, що володіють великими станами, не знайшлися б чергові лазівки для його несплати. Не менш важливо, щоб добросовісний платник не був би ущемлений в порівнянні з недобросовісними.

Так, власник, що збільшив площу нерухомості, але самострой, що не узаконив, не повинен відчути преференцій в порівнянні з власником, параметри нерухомості якого повністю співпадають з даними БТИ. Не повинен уникнути оподаткування власник самовільного незареєстрованого будівництва, а також незавершеного будівництва, що ухиляється від введення об'єкту в експлуатацію і, тим самим, що відводить його з категорії об'єктів оподаткувань.

Добросовісний платник, навпаки, повинен відчути деякі вигоди. Приміром, цей податок доцільно віднести до категорії місцевих, направляючи і витрачаючи залучені таким чином кошти до місцевого бюджету на ремонт і модернізацію ЖКГ.

На нашу думку, зниження вартості нерухомості унаслідок введення однойменного податку ймовірніше у тому випадку, якщо в якості об'єкту і бази оподаткування буде визначена вартість такої нерухомості. У такому разі, щоб платити до бюджету менше податків, сторона буде зацікавлена в декларуванні як можна меншої цифри, відводячи реальну вартість в тінь. Чи буде це зниженням вартості в рази, сказати складно, але на цьому етапі здається маловірогідним".

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему