Законом "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої і дошкільної освіти відносно організації учбово-виховного процесу" (далі Закон № 2442)який набув чинності 27 липня 2010 року, внесені істотні зміни в освітню систему:
- введена 11-річна середня освіта;
- дошкільники з п'яти років тепер будуть зобов'язані відвідувати дитячі сади.
У зв'язку з ухваленням цього Закону виникло немало питань відносно реалізації його норм.
Ця стаття присвячена проблемам, які можуть виникнути у батьків дошкільників у зв'язку з обов'язком віддавати дітей в дитячі сади і наступними труднощами при прийомі в школу.
| ФАБУЛА |
Суть нововведень
Отже, як вже було сказано, тепер діти старше 5 років не можуть на розсуд батьків здобувати дошкільну освіту "в сім'ї"як це було встановлено в колишній редакції ст. 9 Закону "Про дошкільну освіту".
Діти старше 5 років повинні відвідувати дошкільні учбові заклади.
Правда, ніхто не забороняє як і раніше використовувати для забезпечення дитини дошкільною освітою ліцензованих педагогів, найнятих батьками. Але далеко не у усіх батьків є можливість оплачувати таких педагогів.
Вихід один - дитячий сад.
Дитячий сад - трудноисполнимая обязаловка
КСУ: нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава зобов'язана створити умови для реалізації цього права |
У Україні, з часів успішного розвалу старого (за непотрібністю) і побудови нової (незалежного), існує невирішена проблема: нестача місць в дошкільних учбових закладах.
Батьки, особливо з провінційних міст, не з чуток знають, що без хабаря дитини в дитсад не влаштувати. І це ще у кращому разі. Місць просто може не бути, тому проблему навіть незаконним способом іноді вирішити не вдається.
Спробуємо розібратися, чим можна аргументувати свою позицію, у разі відмови від надання місця в дитячому саду вашій дитині.
Ну, по-перше, згідно ч. 1 все тієї ж ст. 9 Закону "Про дошкільну освіту" усі громадяни не залежно від різноманітних своїх відмінностей (мовних, релігійних, місця проживання і тому подібних) мають рівні права на здобуття дошкільної освіти.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 28 Закону "Про дошкільну освіту" дитина має гарантоване право на дошкільну освіту у державних і комунальних дошкільних учбових закладах.
Відмітимо, що ч. 1 ст. 36 Закону "Про дошкільну освіту" батькам надано право вибору дошкільного учбового закладу.
Ну і нарешті, доступність дошкільної освіти - це принцип державної політики в цій сфері (ст. 6 Закону "Про дошкільну освіту").
Не важко здогадатися, яку реакцію викличуть усі ці "гасла" у звичайного завідувача дитсадом.
Проте абсолютно іншу реакцію, вони, мабуть, викличуть у суду, коли батько звернутися з позовом до дитячого садка про примус закладу до прийому дитини.
Тут не можна не згадати і про рішенні КСУ від 4 березня 2004 року № 5-рп/2004де відносно дошкільної і загальної середньої освіти сказано, що нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава зобов'язана створити умови для реалізації цього права.
Іншими словами, у батьків є усі правові аргументи відстоювати свою позицію для того, щоб дитину прийняли в державний або комунальний дитячий сад.
І, якщо аргументи не дійдуть до керівництва дитсаду або відділу освіти, то суд, швидше за все, вирішить справу на користь батьків.
Але виникає закономірне питання: а чи варто боротися?
А чи варто боротися за обязаловку?
Міносвіти: першокласників приймати без конкурсу |
Відмітимо відразу, що подібна боротьба може дуже негативно позначитися на відношенні до дитини в дошкільному учбовому закладі (чого вже гріха таїти).
Проте в даному випадку нас цікавить правовий аспект.
Зрозуміло, що батьків, передусім, хвилює, по-перше, наявність відповідальності за порушення цієї вимоги (якій, відразу відмітимо, ні, оскільки в обов'язку батьків входить тільки надання дитині загальної середньої освіти), а по-друге, питання подальшого визначення дитини в школу.
Так от, згідно ст. 6 Закону "Про загальну середню освіту" усім громадянам гарантується здобуття загальної середньої освітипричому безкоштовно в державних і комунальних школах.
Нагадаємо, КСУ із цього приводу висловивсящо нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава зобов'язана створити умови для реалізації цього права.
Тобто, якщо дитина не відвідувала дитячий сад, йому не може бути відмовлено в шкільній освіті. Подібна відмова може розцінюватися як порушення конституційного права на утворення (см статтю 53 Конституції).
Порядок зарахування в школу регламентований ст. 18 Закону "Про загальну середню освіту".
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за загальноосвітніми учбовими закладами відповідні території обслуговування і до початку навчального року враховують учнів, які повинні відвідувати школи.
Зарахування учнів в загальноосвітні учбові заклади проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документу про освіту (окрім учнів 1 класу).
Тобто для прийому в перший клас школи вистачає:
- проживати на території, яка обслуговується цією школою;
- написати заяву про прийом дитини в школу;
- надати медсправку дитину.
Іншими словами підтверджувати той факт, що дитина відвідувала дитсад не требата і, як бачимо, факт невідвідування дитячого саду, не є основою для відмови в прийомі в школу.
Звертаємо увагу, що в цій сфері діє наказ Міносвіти від 7 квітня 2005 роки № 204.
Згідно з цим наказом в перший клас загальноосвітніх шкіл (окрім спеціалізованих) прийом здійснюється без конкурсуяк правило, на відповідній території обслуговування.
Для зарахування в школу батьки подають заяву на ім'я директора, копію свідоцтва про народження дитини і його медкарточку.
Заборонено збирати додаткові дані про дитину і його батьківзокрема довідки з місця роботи, проживання, про зарплату батьків, даних про розвиток дитини і його готовність до систематичного навчання в школі.
Не допускається проведення тестувань, співбесід, іспитів і тому подібного по перевірці знань відносно засвоєння програми дошкільного учбового закладу.
У теж час, відмітимо, що прийом в спеціалізовані учбові заклади здійснюється на основі наказу Міносвіти від 19.06.2003 № 389.
| ВИСНОВОК |
Законодавство надає можливість відстоювати свою позицію у разі діставання відмови в прийомі в дитсад, яку можна викласти як в установах освіти, так і в суді.
В той же час, хоча новою редакцією Закону "Про дошкільну освіту" і встановлений обов'язок батьків віддавати дітей в дитячі сади з п'ятирічного віку, по суті, ця норма ніяк не вплине на прийом дитини в школу.
