Соціальні гарантії у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування мають забезпечуватися незалежно від того, де фактично проживає особа, якщо вона набула право на відповідні виплати. Це питання особливо актуальне для потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, які після призначення страхового забезпечення виїжджають за межі України. Конституційний Суд України Рішенням від 29.09.2026 р. № 6-р/2026 визнав неконституційним п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який передбачив припинення страхових виплат і соціальних послуг потерпілим у разі оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон або проживання там.
Суд зазначив, що проживання за межами України саме по собі не є достатньою підставою для припинення страхового забезпечення, якщо страховий випадок уже настав та умови для отримання виплат зберігаються. Водночас держава може запроваджувати процедури перевірки документів і підтвердження права на виплати.
Рішення КСУ не варто сприймати лише як висновок щодо окремої норми. Його правова позиція може вплинути на подальше застосування законодавства та стати важливим аргументом в юридичній практиці. LIGA360 допомагає швидко знаходити рішення Конституційного Суду та розуміти їхнє значення для роботи юриста. Перевірте можливості платформи на власному професійному запиті з тестовим доступом.
Також КСУ наголосив, що відсутність міжнародного договору України з державою проживання не може автоматично позбавляти особу конституційного права на соціальний захист. Визнана неконституційною норма втратить чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення - 29.03.2027 р. До цього часу Верховна Рада має врегулювати відповідні питання з урахуванням позиції Суду.
У матеріалі - детальний розбір рішення та позиції КСУ.